Дере́ча, чі, ж. Порода кислых вишень. Деречі по конотіпській, а по нашому довжикові ягоди. Ном. № 14035.
Де́реш, ша, м. Чалая лошадь, чалый вол.
Дерешува́тий, а, е. 1) Чалый. НВолынск. у. 2) Дерешува́тий шлях. Дорога, покрытая шероховатым с дырами льдом. Черкас. у.
*Де́ржа, жі, ж. = Держак 1. Berneker. Sl. etym. Wört.
Де́ржава, ви, ж. 1) Прочность, крепость. Нащо продовбав таку велику дірку? Мало держави буде, т. е. вследствие больших размеров дыры окружающее ее дерево будет слишком тонко и потому не прочно, не будет держать. То же говорится о планке, напр., если ее слишком вытесать в каком-либо месте: тогда там «буде мало держави». Кременчуг. у. *2) Скрепа. Воно-б і держалось, так держава погана, от і розлазиться. Киев. у., с. Глеваха. Ефр. 3) Поместье; владения. Батько вмер, так він і зостався хазяїном на всій державі. ЗОЮР. II. 61. 4) Чаще с ударением на втором слоге. Государство. 5) Власть. Хлоп у нас розумів панську волю і силу не так, як тут, на сьому безлюдді. То була держава, справді держава. Хата 139. За твоєї держави як буде — побачимо. НВолынск. у.
Держа́вець, вця, м. Помещик; владетель. Хата. 135. Городова ж козацька старшина за коронного гетьмана, за старост, за державців і їх намісників і орандарів руку тягла. К. ЧР. 10.
Держа́вник, ка, м. 1) Государственный человек. К. Дз. 172. * ) Сторонник государственности (народа).
*Держа́вність, ности, ж. Государственность. Сл. Нік.
Де́ржаво, ва, ср. То же, что и де́ржава 1, а также вообще то, что помогает держаться, удерживаться вместе. Нема соломі держава доброго, тим і сунеться з криші: треба притужити. Волч. у.
Де́ржавський, а, е. Помещичий, владельческий. А ворота у Череваня не простиї, а державськиї. К. ЧР. 5.
*Державува́ти, ву́ю, єш, гл. Царствовать. Сл. Яворн.
Держа́к, ка́, м. 1) Рукоять, ручка; эфес; древко у метлы, вил и пр. Мнж. 179. Шух. 224, 228. МУЕ. III. 30. Подай держак од лопати свата привітати. Лукаш. 133. 2) Нижняя часть кужівника́. Шух. I. 307. Ум. Держачо́к. Коло скрині лежав замок та держачок від простих ножиць, що овець стрижуть. Екатер. у.
Де́ржално, на, с. Рукоятка, ручка. Ном. Стр. 287. Мир. ХРВ. 9. У топора — топорище. Сим. 24.
Де́ржало, ла, с. = Де́ржално. Ум. Де́ржальце.
Держа́ння, ня, с. 1) Держание. 2) Обладание, владение.
Де́ржанце, ця, с. Ручка у ложки и т. п. Уже Катруся ізломила у своїй ложечці держанце.
Держа́ти, жу́, жи́ш, гл. 1) Держать. 2) Иметь у себя, держать. Нащо, мати, нащо, мати, собаки держати, коли наші сусідоньки уміють брехати. Млр. л. сб. 68. 3) Содержать, держать в известном состоянии. Держи відерце що-день біленьке, да й водицею повненьке. Мет. 224. 4) Удерживать, держать. Язиком що хоч кажи, а руки при собі держи. Ном. № 3819. 5) Соблюдать, охранять, исполнять. І рече бог до Оврама: оце ж мусиш ти мій завіт держати. К. Св. П. I. кн. Мус. XVII. 9. Князя Вишневецькі держали православну віру. Стор. М. Пр. 62. 6) Терпеть, выносить. Великі гріхи бог держав. 7) Останавливать бегущего. Держи злодія! 8) Содержать в аренде. Він держить цю землю вже п'ятий рік. 9) Содержать, держать. Дівка Ориночка перевіз держала, святий вечір! Перевозила царів та панів, та отецьких синів. Мет. 333. 10) Быть женатым на ком. Іван держить Степанову сестру. Борзенск. у. *11) — куди́. Направляться куда, иметь направление. Ця вулиця держить прямо, не кривиться нікуди. Крим. 12) Держа́ти гро́ші. Иметь чьи деньги на проценте. Він держить гроші отії пані, та думка була затахлувати, так ні, віддав. Лебед. у. 13) Держа́ти одка́з. Отвечать. Я сам буду одказ держати. МВ. I. 133. 14) Держа́ти страж. Быть на часах. Як стояли ми в Кийові, то я з другими страж держав. ЗОЮР. I. 77. 15) Дер-
