мила, хоч малії діти! — Ой не хочу я дітей приймати, будеш, милий, і сам годувати. Мет. 266. З діте́й вихо́дити. Выходить из детского возраста. Діла небагато в Насті: ще тоді вона з дітей виходила. МВ. II. 36. Ум. Ді́тки, ді́тоньки, ді́точки. Твої дітоньки плачуть, їстоньки хочуть. Ном. № 337. Дітки, ще короткий час я з вами. Єв. І. XIII. 33. Клопочуся, бідкаюся з ночі до ночі, ніколи гаразд і діточками втішатися. МВ. II. 17.
Ді́ти, ся. См. Діва́ти, ся.
Ді́тки, то́к, с. Ум. от ді́ти.
*Діткли́вий, а, е. Чувствительный. Сл. Нік.
Діткну́тись, ну́ся, нешся, гл. Дотронуться. Думаю собі: приступлю до неї, — не смію діткнутися ручки білої. Гол. I. 365.
Дітлахи́, хі́в, м. мн. = Дітваки́. Мнж. 179. Св. Л. 198.
*Дітни́й, а, е. Многосемейный. Сл. Нік.
*Дітогу́б, 6а, м. Детоубийца. Сл. Нік.
*Дітолю́б, ба, м. Чадолюб. Сл. Нік.
Дітолю́бний, а, е. Любящий детей, *чадолюбивый.
Ді́тоньки, ньок, ді́точки, чок, Ум. от ді́ти.
Ді́тонько, ді́точко, ка, с. Ласк. от дитя́. Деточка. Захотілось моєму діточку… Ном. № 9302.
Дітопрода́вець, вця, м. Продающий детей. Нехай бог тебе поб'є, дітопродавець. Шевч. 292.
*Діто́чий, а, е. Детский. Приятелями оставаймо, як колись за діточих літ. Лепкий.
Ді́тчий, а, е = Дитя́чий. А як я се бай оженив, та став сі журити: треба лижки, треба миски, дітчеї колиски. Шух. I. 204.
Дітя́чий, а, е = Дитя́чий.
Діхтя́р и пр. См. Дігтя́р и пр.
Ді́цтво, ва, с. = Дити́нство. МВ. I. 14. Левиц. Пов. 174.
Ді́цький, а, е. Детский. Повідбірав худобу і її й діцьку. Кв. I. 17. Ой роди, боже, сю пшениченьку яру, на діцькую долю, а на людську славу. Циссь, Ятрівка. 101.
*Ді́ючий, дію́щий, а, е. Действующий. Сл. Нік.
Ді́я, ді́ї, ж. 1) Действие, деяние. 2) Акт, действие (в драматическом сочинении).
Дія́кон, на, м. = Дя́кон. Священники-діякони повелять дзвонити, тоді об нас перестануть люди говорити. Чуб. V. 152.
Ді́яльний, а, е. Деятельный.
Дія́льність, ности, ж. Деятельность. Г. Барв. 347.
Ді́яльно, нар. Деятельно.
*Діяме́(а́)нт, ту, м. Алмаз. Сл. Нік.
Ді́янка, ки, ж. Деловое время, время действия.
Дія́ниє, ния, с. Деяния св. апостолов. Ударили в великий дзвін до церкви на діяниє. Кв. II. 177.
Ді́яння, ня, с. Делание.
*Дія́рій, рія, м. Дневник, журнал, кондуит. Були це ніби живі свідки його молодих літ, ніби лицарський діярій, писаний… рукою неспокійного козацького життя. Лепк.
Ді́яти, ді́ю, єш, гл. Делать. Що тут у бога діяти? ЗОЮР. I. 291. Не зрять бога над собою, не знають, що діють. Шевч. Живе слово ви сієте, — яке ж лихо тим дієте! К. Досв. 128. Що ж я буду, бідний, діяв, що я жита не посіяв. Гол. I. 214.
Ді́ятися, гл. безл. 1) Делаться, происходить. Не так то діється все скоро. Котл. Ен. Чудно якось діється між нами. Шевч. 102. Давно колись те діялось у нас на Вкраїні. Шевч. 19. То ще тоді діялось, як шкуряні гроші були. Ном. № 6855. Ді́йся бо́жа во́ля! Что бог даст. Как богу угодно. Федьк. 2) Длиться, тянуться. Лягаймо спати, бо вже давно вечір діється. Лебедин. у. Чи давно́ ді́ється? Рано еще или уже поздно? Ном., стр. 149. 3) До́бре ді́ється. Хорошо живется, хорошо на душе. Кому добре діється, той і співає. Ном. 4) — чим. Зависеть от чего, происходить от чего. Що орють гарно, те діється не скотиною, а справою. Харьк. у. Бог його святий знає, чим воно діється, що земля, здається б, однакова, а жито росте не однакове. Волч. у. Не багатством тут діється. Г. Барв. 349. *Най (хай) ді́ється, що хо́че. Будь, что будет. Продам усе своє поле що-до клаптика, а там… най ді-
