государь! Правда, 1867, № 10. Лист. П. Куліша. Ум. Добро́дієчко. А де-ж він, добродієчку? Кв.
Добро́дійка, ки, ж. 1) Благодетельница. 2) Сударыня. «Так ти на тім світі була?» — Була, моя добродійко? — «Що ж ти там бачила?» — Усе бачила, добродійко, що діється з грішними душами. ЗОЮР. I. 304. 3) Госпожа. Добродійка N сіми днями виїхала звідси. 4) Шано́вна добро́дійко, Високопова́жна добро́дійко! Милостивая государыня! Ум. Добро́дієчка.
Доброді́йний, а, е. Благодетельный.
Добро́дійство, ва, с. 1) Благодеяние. Ой виходьте в поле, вельможне жовнірство! Буде вам велика дяка за все добродійство. К. Досв. 26. 2) Соб. Господа! Милостивые государи! Я повинен сказать, любе добродійство земляки, що се остання річ моя. К. Ва́ше добро́дійство. Ваша милость. Як би то, ваше добродійство, ви нам своїми руками милостиню подали. ЗОЮР. II. 76.
Доброді́яти, ді́ю, єш, гл. Благодетельствовать.
*Доброзичли́вий, а, е. Доброжелательный. Сл. Нік.
*Доброзичли́вість, вости, ж. Доброжелательность. Панотець дякував за доброзичливість. Черемш.
Добро́кваска, ки, ж. Сорт кислосладких яблок. Вх. Зн. 15.
*Добро́м, нар. По-хорошему, по-доброму. Віддай добром, бо заберу силою. Пир. у., Конон. — набу́тий. Благоприобретенный. Сл. Нік.
Добромо́вний, а, е. Красноречивый.
Добросе́рдий, а, е. Благодушный, добросердечный. І ви ще, одолівши нас, як добрі нас милуєте. О, ви добросерді. Сніп. 87.
Добросе́рдо, нар. Благодушно, добросердечно.
*Добросе́рдя, дя, с. Добросердие. Сл. Нік.
Добросло́вне, нар. Миролюбиво. Ми ділимося з сестрою без суда добрословне. Подольск. г.
Добростли́вий, а, е = Добротли́вий. Пане милостивий, пане добростливий, пожертвуйте! Черк. у.
Добро́та, ти, ж. Все хорошее, хорошие свойства, доброкачественность. Доброта погибла, а чорзна що осталось. Мил. 13. Освіти мене, рабу божу, перед усім миром добротою, красотою, любощами і милощами. Чуб. I. 93. В след. свад. песне добро́та — добрая нравственность новобрачной, сохранившей до замужества девство. Будем гулять і в середу, а за твою, Парасютко, доброту розійдемося в суботу. Мил. 164.
Добротво́рець, рця, м. 1) Благодетель. *2) Добродетельный человек. Желех.
Добротли́вий, а, е. Добродушный, благодушный. *Желех.
Добротли́вість, вости, ж. Добродушие, благодушие.
Добротли́во, нар. Добродушно, благодушно.
Добро́тний, а, е. Прочный, плотный, надежный, доброкачественный, добротный. Сл. Нік. Чоботи шкапові добротні. Добротна кожушина. Черном.
Добро́тність, ности, ж. Хорошее качество, прочность, плотность, надежность. Черном. и Прилуц. у.
Добро́тно, нар. Прочно, плотно, надежно.
Доброхі́тний, а, е. Добровольный.
Доброхі́ть, нар. Добровольно. Не підеш доброхіть — силою поведемо. МВ. I. 73. А він то (Сомко) не таківський, щоб оддав доброхіть булаву. К. ЧР. 329.
Доброчи́нець, нця, м. = Добро́дій 1. Пів світа сходи, — другого такого доброчинця не надибаєш. Кост. 7. 80.
Доброчи́нити, ню, ниш, гл. Благодетельствовать, благотворить.
Доброчи́нний, а, е. Благодельный, благотворительный.
*Доброчинниця, ці, ж. = Добро́дійка 1.
Доброчи́нність, ности, ж. Благодеяние, благотворительность. За мою доброчинність така мені дяка. НВолын. у.
*Добруко́вувати, вую, єш, сов. в. добрукува́ти, ку́ю, єш, гл. Домащивать, домостить камнем (улицу, дорогу). Сл. Дубр.
Добря́га, ги, м. Добрый человек, добряк. А сі добрі люде найдуть тебе
