всюде: і на тім світі, добряги, тебе не забудуть. Шевч. 539.
*Добря́ка = До6ря́га. Херс. Нік.
Добря́че, нар. Очень хорошо. Усе воно було собі добряче, тілько що ж? жінка сього чоловіка вередлива була. Рудч. Ск. II. 174.
Добря́чий, а, е. Очень добрый, очень хороший. Всі царства божого йому жадають, такий добрячий був чоловік. МВ. I. 27. Добрячі були люде покійнички. МВ. I. 15. Каміння ще добряче. Добрячий таки ярмарок був. Добрячу таки бійку счинили.
Добря́щий, а, е = Добря́чий. Що за добрящі колеса. Левиц. Пов. 195.
*Добува́льний, а, е. Добывающий. Сл. Нік.
*Добу́ваний, а, е. Добываемый. Сл. Дубр.
Добува́нка, ки, ж. = Добува́ння. 1) «А як твоя, сину, добуванка в батька?» — Еге, ляща по потилиці дав. Черном. 2) Та не легка й добуванка. Двадцять літ служив-проклинав, а ся п'ятолітня добуванка, так гірша од пекла здається. Черном.
Добува́ння, ня, с. 1) Добывание, приобретение. Піти на добування. Черном. 2) Доживание, дожитие до срока. *3) Добывание, извлечение. Сл. Нік.
Добува́ти, ва́ю, єш, сов. в. добу́ти, бу́ду, деш, гл. 1) Добывать, добыть; доставать, достать, приобретать, приобрести. От лисичка змерзла, то й побігла в село вогню добувать, щоб витопить. Рудч. Ск. II. 6. Чи у свахи сорочки немає, чи чобіт добуває? Мет. Панували, добували і славу, і волю. Шевч. 48. Буде з нас, — не діти в нас; а діти будуть, то сами добудуть. Ном. № 9898. 2) Брать, взять (город во время войны). Добувати міста. 3) Вынимать, вынуть (саблю из ножен). 4) Доживать, дожить до срока. Мушу году добути. Г. Барв. 247. Іще тиждень добуду. Вона вже останні години добуває дома. Добува́ти ві́ку. Доживать.
Добува́тися, ва́юся, єшся, сов. в. добу́тися, бу́дуся, дешся, гл. 1) Добываться, добыться, быть добываемым, быть добытым. Золото добувається з землі. 2) Добираться, добраться, стараться войти, проникнуть. МВ. (О. 1862. III. 56). Злодій добувавсь до хати, до комори, до скрині. НВолын. у. Щоб вийшов з хати хто-небудь, у двері стукав, добувався. Котл. Ен. Похова Миниха хліб і все в стрісі в хлівці, щоб собаки не добулись. Сим. 203. 3) Раздобывать, раздобыть, добывать, добыть. Він бідний чоловік на заробітках добувається. Лебедин. у. Грошей бо нема, не добувся. Кв. З пальця меду не добудешся. Ном. Добувся, як швед під Полтавою. Ном. № 1796. *4) — до чо́го. Дожить чо чего. Добулись до того, що й шкуринки хліба нема в хаті. Крим. *5) — з чо́го. Выбираться, выбраться, высвободиться из чего. Желех.
Добуди́тися, жу́ся, дишся, гл. Добудиться. Сонливого добудишся, лінивого дошлешся. Ном. № 10842.
Добудча́, ча́ти, с. Незаконнорожденный ребенок. Черкас. у.
Добу́ти, ся. См. Добува́ти, ся.
Добутни́й, а́, е́. Благоприобретенный. Добутни́й чолові́к. Незаконный муж. Та то не її чоловік, то добутний: вона десь його нагибала, та й живе з ним. Лебедин. у. Добутна́ дити́на. Незаконнорожденный ребенок. Лебед. у.
Добу́ток, тку, м. 1) Приобретение. Добу́тки. Приплод (ягнята, телята). Шух. I. 36. *2) Произведение (арифметич.). *З) Результат, добыча, продукция. Желех.
Добуття́, тя, с. = Добува́ння. Черном.
*До́буш, ша, м. = До́вбиш. Желех.
Дова́да, ди, ж. Досада, тоска. Та коли б ти знала, мамо, яка то довада, то ти б мене й оженила, щоб була одрада. Черном.
Дова́дити, ва́жу, диш, гл. 1) Досадить. До того мені довадив, що вже й вадити більш ні в чім. Змиев. у. 2) Приучить. Довадив хлопця до горілки. Харьк.
Дова́дливий, дова́дний, а, е. Досадный, тошный.
Дова́дно, нар. Досадно, тошно. Як усе недоладно, то й жити довадно. Змиевск. у.
Дова́жок, жку, м. Довесок.
Дова́жувати, жую, єш, сов. в. дова́жити, жу, жиш, гл. Довешивать, довесить, оканчивать, окончить взвеши-
