Коро́нний, а, е. Коронный, государственный. Гетьману коронному узять себе за шию не давали. К. ЧР. 11.
Короно́вка, ки, ж. Венец при венчании супругов. Де ж ти підеш, Марисенько, під божий вінок стати?.. Підемо до церковці порушити короновці. Гол. IV. 383.
Коро́нонька и коро́ночка, ки, ж. Ум. от. коро́на.
Коронува́ння, ня, с. 1) Коронование. 2) Обряд принятия нового члена в общество парубкі́в, состоящий в поднятии принимаемого на руках, пении обрядовой песни и затем угощении. КС. 1887. VIII. 767—768.
Коронува́ти, ну́ю, єш, гл. 1) Короновать. Желех. 2) Принимать нового члена в общество парубкі́в. См. Коронува́ння 2.
Коронува́тися, ну́юся, єшся, гл. Короноваться. Желех.
Ко́роп, па, м. Карп, *сазан. Сл. Нік. Cyprinus barbus. І риба не аби яка, — все веризуб, коропи, карасі. Стор.
Коро́па, пи, ж. Жаба. Вх. Зн. 28. Ум. Коро́пка.
Коропа́вий, а, е. Шероховатый, в бугорках. Желех.
Коропа́виця, ці, ж. = Коро́па. Желех.
Коро́павка, ки, ж. = Коро́па. Вх. Зн. 24.
Коропа́тва, ви, ж. = Коро́па. Вх. Лем. 427.
Коропа́тий, а, е = Коропа́вий. Коропа́та жа́ба = Коро́па. Вх. Уг. 246.
Коропа́тниця, ці, ж. = Коро́па. Вх. Уг. 246.
*Коропи́ця, ці, ж. Самка ко́ропа. Сл. Яворн.
Коро́пка, ки, ж. Ум. от коро́па.
*Короп'я, п'я́, с. соб. Карпы, карповая порода. Короп'я в нашім Тікачі мало, хіба коло скал. Крим.
*Короп'я́чий, а, е. Относящийся к ко́ропу. Сл. Яворн.
Ко́рост, ту, м. Корни и пр. на поле. Коросту багацько на полі. Чигир. у.
Коро́ста, ти, ж. Чесотка. Короста не велика й не мала — як на дубові кора. Посл.
Коро́ставий, а, е. 1) Чесоточный. 2) О твердой поверхности: шероховатый. Шух. I. 284.
Коро́ставка, ки, ж. 1) Женщина, больная чесоткой. Употребляется как бранное слово. Шух. I. 34. 2) = Коро́па. Вх. Зн. 28.
*Коростіве́ць, вця́, м. = Корості́й. Чортів коростівець. Екат. г. Сл. Яворн.
Корості́й, тія́, м. Имеющий коро́сту. Коростій, коростій! веди бабу на постіль! Нп.
Коро́стовий, а, е = Коро́ставий. Не тіш тещі коростовим зятем. Ном. № 5611.
Коростува́тий, а, е. Коростува́те по́ле. Поле, на котором много всяких корней. Чигир. у.
Коро́стявий, а, е = Коро́ставий. Бодай тебе волами возили, а мене хоч коростявою, та конячкою. Ном. № 3254. Коростява чухмариться. Грин. III. 652.
Коро́стявіти, вію, єш, гл. Заболевать чесоткою.
Коро́стяний, а, е = Коро́стявий. Обізвався коростяний до шолудивого. Посл.
*Коро́стяник, ка, м. Паразит чесотки. Сл. Яворн.
Корота́ти, та́ю, єш, гл. Коротать, проводить. Дітей годувать, свій вік коротать. Ном. № 9200.
Короте́нький, а, е. 1) Коротенький. І ніженьки коротенькі, і ушеньки клапоньки, і сами як свиня. Ном. № 7931. 2) Краткий.
Короте́нько, нар. 1) Коротко. 2) Кратко. Скажемо хоч коротенько, з яких частин вода складається. Дещо.
Короте́сенький, а, е. 1) Самый короткий. А сама жінка маленька, коротесенька. МВ. II. 132. 2) Самый краткий.
Короте́ча, чі, ж. — на те́бе! Чтоб ты пропал! Желаю тебе смерти! Вх. Зн. 28. См. Коро́тка годи́на.
Короти́ти, чу́, ти́ш, гл. Укорачивать.
Короти́тися, чу́ся, ти́шся, гл. Укорачиваться. Коротився вже ж вік мій: давайте мі свічки в руки. Kolb. I. 220.
Коро́ткий, а, е. 1) Короткий. Короткий той веселий вік дівочий. Левиц. Пристав з короткими гужами. Ном. 2) Краткий. *І показали коротшу дорогу.
