пилу. Мирн. ХРВ. II. 300. 2) Щепотка (земли). І то не наш корх землі, що нам очі закриють. Ном. № 1499.
Корці́вка, ки, ж. = Корчі́вка 2. Kolb. I. 61.
Корч, ча́, м. 1) Пень. 2) Куст. Тілько при долині два корчі калини. Чуб. V. 32. Ум. Ко́рчик. Ой на городі дві лободі, третій корчик бобу. Грин. III. 219.
Корча́га, ги, ж. Глиняный сосуд с узким горлышком для водки. Вх. Зн. 28.
Корча́к, ка́, м. 1) Водяная мельница с наливным колесом. Левч. См. Коре́чний. *2) Кривые ветви. Екат. г. Сл. Яворн.
*Корчакува́тий, а, е. Кустистый. Корчакуватий та дуплинастий буряк. Н.-Лев.
Корча́стий, а, е. Кустистый, густой. Садочок вишневий корчастий. Грин. III. 527.
Корче́мний, а, е. 1) Принадлежащий корчме. 2) Кабацкий, непотребный, непристойный. Підла чернь корчемна. К. ЦН. 245.
Ко́рчик, ка, м. Ум. от корч.
Корчи́стий, а, е = Корча́стий. Корчисте жито. Подольск. г.
Ко́рчити, чу, чиш 1) Корчить, гнуть. Як берест од огню корчиться, так… місячного відьмача, або відьму, щоб корчило і ломило. Чуб. I. 85. Хлопці сиділи, постолики корчили. Грин. III. 103. 2) Кривить. Батько як зачав корчити лице. Ном. № 2346. 3) = Корчува́ти. Вх. Лем. 427.
Ко́рчитися, чуся, чишся, гл. Корчиться. Берест од огню корчиться. Чуб. I. 85. Барило вихопив із-за пояса пистоль, навів на ляха, що од мук корчився на палі. Стор. МПр. 131.
Ко́рчів, чо́ва, м. = Корча́га. Вх. Зн. 28.
Корчі́вка, ки, ж. 1) Выкорчеванное место. Се корчівка: тут були колись грабки — він вирубав, після викорчував та й почав сіяти. Брацл. у. 2) Нижняя доска в корці́ колеса водяной мельницы. Мик. 480.
Корчі́й, чія́, м. Судороги.
Ко́рчма́, ми́, ж. Корчма. А козак сидить у корчмі та мед-вино кружає. Дума. Корчму́ роби́ти. Значит у лемков устраивать забаву с музыкой и угощением. Вх. Лем. 427. Ум. Корчо́мка, корчо́мочка. Ой крикнули молодці да сидючи в корчомці. Макс. А всі дівки прийдуть до корчомочки гуляти. Чуб. V. 114.
Корчома́ха, хи, ж. Толстая, кривая палка. Козелецк. у.
Корчо́мка, корчо́мочка, ки, ж. Ум. от ко́рчма́.
Корчува́ння, ня, с. Корчевание.
Корчува́ти, чу́ю, єш, гл. Корчевать. Чигир. у.
Корчува́тися, чу́юся, єшся, гл. Куститься (о хлебе). Херс.
Корчу́га, ги, ж. Преимущ. во мн. Короткие сани с толстыми и высокими полозьями, у потребляющиеся для перевозки срубленных деревьев. Шух. I. 180.
Корчу́ля, лі, ж. = Корча́га. Вх. Зн. 28.
Ко́рша́к, ка́, м. Коршун. Нехай коршак на ваші кури насядеться. Чуб. I. 286.
Ко́ршма́, ми́, ж. = Ко́рчма́. Доброго коршма не зопсує, а лихого і церков не поправить. Ном. № 3232. Ум. Корше́мка, коршмо́нька, коршо́мка. Іди, сину, до коршемки. Грин. III. 322. Козак ледащиця не хоче робити, іде до коршмоньки мед-горілку пити. Чуб. V. 39. *Ой в полі коршомка муром мурована. Нп. С. Пальчик Звен. у. Ефр.
Коршми́ця, ці, ж. = Ко́ршма́. Піп каже: ідімо до божниці; а п'яниця каже: ідімо до коршмиці. Ном. № 11728.
Коршмо́нька, ки, ж. Ум. от ко́ршма́.
Коршо́в, ва и коршо́вик, ка, м. Род посуды. Вх. Лем. 427. П'є винце за столиком, мірят собі коршовиком. Гол. I. 86. См. Ко́рчів.
Коршо́мка, ки, ж. Ум. от ко́ршма́.
Коря́к, ка́, м. 1) Ковш. Святе діло наші січові коряки! У нашому коряці утопиш иншого мізерного ляшка. К. ЧР. 122. Льохи, шинки з шинкарками, з винами, медами, закупили запорожці та й тнуть коряками! Шевч. 369. 2) Плата мельнику мукою за помол. Моє діло мірошницьке: підкрути та й сядь, а коряки бери. Ном., стр. 285, № 3114. 3) = Ко́ре́ць 3. Вх. Зн. 28. Ум. Корячо́к. Кожному гостю по корячку і по-
