Кре́мсати, саю, єш, гл. 1) Обрубывать, обтесывать. 2) Переносно: плохо, неумело делать что.
Кре́м'ях, ха, м. Округленный по возможности кремешек, просто камешек или черепок, употребляющийся при игре у кре́м'яхи. Ив. 39. Нумте у крем'яхи гуляти. Грин. Оббивсь як крем'ях. Ном. См. Кре́ймах.
Кре́ніль, ля, м. Бабка (игральная кость). Шейк. Слов. 15.
*Крент, та́, м. Кран, верток. В самоварі крент забився, вода не біжить. Крим. Вода з крента дзюрить. Крим.
Креп, пу, м. Мощь, крепость, сила. Мій син був таки здоровенький і креп був у руках у його, роботи не боявсь він. Екат. у.
Крепа́к, ка́, м. 1) Крепостной. А сей Іван Золотаренко та був крепак. МВ. I. 37. *2) См. Кріпак 2. Пир. у., Конон.
Крепа́цтво, ва, с. Крепостное состояние. Такий то виходився хороший, моторний, і не пізнати його, що в гіркому крепацтві зріс. МВ. I. 37.
Крепа́цький, а, е. Крепостной. А він був з роду крепацького. Шевч. Передм. V.
Крепа́чка, ки, ж. Крепостная. Ти, дякувать господеві, не крепачка: твоя праця не згине дурно. МВ. I. 36.
*Крепа́ччина, ни, ж. Крепостное право. Це було ще за крепаччини. Умань. Ефр.
*Крепе́нний, а, е. Крепкий. Горілка крепенна. Под. г.
Кре́плики, ків, м. мн. Пирожки с капустой, сливами или рыбой. Kolb. I. 86.
Креса́к, ка́, м. Кремневое ружье. Кресак стрілецький. Федьк. I. 19.
Креса́ло, ла, с. Огниво. А тим часом кете лиш кресало та тютюну. Шевч. Ти курець? — Курець. — А є люлька, кресало й гаманець? Рудч. Ск.
Креса́ння, ня, с. Высекание огня.
Креса́ночка, ки, ж. Ум. от креса́ня.
Креса́ня, ні, ж. = Криса́ня. На голові кресаня в самих павах. Федьк. А брат убереться, кресаню з полами насуне на чоло. Федьк. Ум. Креса́ночка. Здоймив, здоймив кресаночку та й перехрестився. Гол. I. 230.
Креса́ти, крешу́, шеш, одн. в. кресну́ти, сну́, не́ш, гл. 1) Высекать, высечь огонь. Один став кресати, щоб кашу варити. Сніп. Щось у полі та за військо йде, шаблями огонь креше. Грин. III. 463. 2) Бить, колотить, ударить. Та й став по ребрах ще кресать. Сніп. 188. Одсувається… щоб бува з п'яних очей не креснув зачепа. Мир. ХРВ. 260. 3) Подковами звенеть. Пішов козак дорогою, підківками креше. Грин. III. 376. 4) Быстро делать ряд одних и тех же движений (при работе и пр.). Женці молодії, серпи золотії, — так і крешуть. Г. Барв. 347. Ой млин меле, вода реве, а колесо креше, а колесо креше. Грин. III. 70.
Креса́тися, шу́ся, шешся, гл. Драться, биться. Штирі воли як соколи рогами ся крешуть. Гол. IV. 455.
Кре́си́во, ва, с. = Креса́ло. Шух. I. 129.
*Кре́ска, ки, ж. Черточка. Екат. г. Сл. Яворн.
*Кре́слити, лю, лиш, гл. Чертить. Екат. г. Сл. Яворн.
Кре́снути, сну, неш, гл. Таять. Крига почина креснути.
Кресну́ти. См. Креса́ти.
Кресь! меж., выражающее звук высекания огня. Кресь да й єсть! Посл.
Крет, та́, м. = Кріт. Вх. Лем. 428.
Креті́вка, ки, ж. Кучка земли, поднятая кротом. Вх. Лем. 428.
Кре́чет, та, м. Кречет. Закуркають кречети сизі. Макс.
Кре́чний, а, е = Ґре́чний. Зачекай мя, кречна панно. Гол. I. 130.
*Крива́вий, а, е = Кріва́вий. Сл. Нік.
Крива́к, ка́, м. 1) Кривое дерево (срубленное). Вх. Зн. 23. 2) Посуда, в которой жарят поросят. Подольск. 3) Заяц. Вх. Уг. 247.
Криванжа́, жі́, об. Хромой, хромая. Мнж. 183.
Кри́вда, ди, ж. 1) Несправедливость, обида. І велів панам ляхам на Україні чотирі місяці стояти, а ні козаку, ні мужику жадної кривди чинити. Макс. 2) Неправда. Чия правда, чия
