кривда і чиї ми діти. Шевч. 46. Чия кривда, нехай того бог скарає. Ном. № 2293. Ум. Кри́вдонька, кри́вдочка.
Кри́вдити, джу, диш, гл. Обижать. Хто кривдить людей, той кривдить своїх дітей. Ном. № 2296.
Кри́вдиця, ці, ж. = Кри́вда. Желех.
Кри́вдний, а, е. Обидный, несправедливый. Цінування, складене українським народом Москві і москалям, не повинно бути кривдне за-для Москви. Левиц. (Правда, 1868, 449).
Кри́вдно, нар. Несправедливо, обидно. Е, братці, так на мене кривдно: у мене п'ятеро дітей, а стіки землі мені даєте. Канев. у.
Кри́вдонька и кри́вдочка, ки, ж. Ум. от кри́вда.
Кривдува́тися, ду́юся, єшся, гл. 1) Обижаться. Ви, діду, не кривдуйтесь тим, що ми вас не вибрали. О. 1862 V. 7. *2) Жаловаться. Комендант кривдувався: видиш, як нас наші ґаздині малюють. Черемш.
Криве́нький и криве́сенький, а, е. Ум. от криви́й.
*Криве́ць, вця́, м. Хромой. Воно так і народилось кривцем. Екат. г. Явор.
Криви́й, а́, е́. 1) Кривой, искривленный. Кум красно говорить, але кривий писок має. Ном. № 2982. Криве дерево не дужо випрямитись. Ном. № 3216. 2) Хромой. Усім подав вечеряти, а одному старому кривому вовкові нічого було дати. Чуб. I. 51. 3) Ложный, неправый. В моїх словах не знайдете лукавства, я знаю й сам, що просте, що кривеє. К. Іов. 15. 4) Криве́ сло́во. Противоречие кому. Так уже її поважали, що, мовляв, і кривого слова боялись. Сим. 229. 5) Криви́м о́ком погляда́ти. Косо смотреть. На козацьку Україну кривим оком поглядали. Макс. 6) Криви́й тане́ць. Весенняя хороводная игра. Чуб. III. 32. О. 1861. XI. Свид. 40. *Кривого танця не виведу кінця. Нп. 7) Криве́ зі́лля. Раст. Polygonum bistorta. Шух. I. 22. Ум. Криве́нький, криве́сенький, криві́сінький. Така… гарна, тільки трошки кривенька. Рудч. Ск. II. 33. Горобчичок манісінький, на ніженьку кривісінький. Грин. III. 662.
Кривина́, ни́, ж. Кривизна. Положи дерево кривиною вгору. Волч. у.
Криви́ти, влю́, виш, гл. 1) Кривить. 2) Поступать несправедливо. Він первих вас за кривду покарає, дарма, що ви кривили за-для його. К. Іов. 28.
Криви́тися, влю́ся, вишся, гл. 1) Искривляться. Чобіт кривиться. 2) Кривиться, делать гримасу. Матері, батьки кривились. Мкр. Н. 35. Хто п'є, тон кривиться; кому не дають, той дивиться. Ном. № 11493. *3) — куди́. Делать излучину, делать уклон, изгиб, изгибаться куда. Ця вулиця держить прямо, не кривиться нікуди, а йде прямо аж на кінець села. Крим. Річкою довго їхати, бо вона кривиться сюди-туди; краще піти шляхом, навпрошки. Крим.
Криві́сінький, а, е. Совершенно кривой.
*Кривко́, ка́, м. Хромоногий. Екат. г. Сл. Яворн.
Кри́во, нар. 1) Криво. Криво забив кілка. Хоч криво впріг, та поїхав так. Ном. 2) Не так, как следует, невпопад; ложно. Коли нога моя ступала криво. К. Іов. 66. В тім себе милиш і на криво цілиш. ЗОЮР. I. 317. Не свідкуй криво. Єв. Мр. X. 19.
Кривобе́дрий, а, е. 1) = Кривоклу́бий. Желех. 2) О четырехугольнике: косоугольный. Напр., о плоте: когда плот сплавного леса, ударившись о что-либо и скосившись, превратится в косоугольник. Черк. у.
Кривобе́дро, нар. Косоугольно. Например, о плоте говорят, что он пливе́ кривобе́дро, т. е. его бока не параллельны берегам. Черк. у.
Кривобо́кий, а, е. Искривленный. Людей чимало на землі, а доведеться одиноким, в холодній хаті кривобокій, або під тином простягтись. Шевч. 658.
Кривові́рний, а, е. Ложно верующий, не правоверный. К. Кр. 112.
Кривов'я́зий, а, е. Кривошеий. Вх. Зн. 29.
Кривоголо́вий, а, е. С уродливой головой. Вх. Зн. 29.
Криводу́шний, а, е. Несправедливый, бессовестный. Родились ви на світ зрадливі, з утроби вийшли криводушні. К. Псалт. 132.
Кривоклу́бий, а, е. С кривыми бедрами. Желех.
