Перейти до вмісту

Сторінка:Словник української мови. Том III. К-Н. 1928.pdf/152

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

лонько, крильце́. Прилетіла пава, коло його впала, крилечками стрепенула та й поцілувала. Мет. 113. Возьмуть тя на крилоньки, занесуть тя в чужиноньку. Ном. Посип пшінця по колінця, водиці по крильця. Мет. 23. Ой пливе човен, води повен да мальовані крильця. О. 1861. XI. 9.

*Крильце́, ця́, с. 1) Ут. от крило́. 2) Метелка, крыло для обметания пыли. Там пил обмахне крильцем, там лампадку заправить. Дн. Чайка. II. 41.

Криля́, ля́ти, с. Крылышко. Гуси, гуси, лебедята, візьміть мене на крилята. ЗОЮР. II. 19. Ум. Криля́тко. Гуся, гуся, лебедятко, візьми мене на крилятко! ЗОЮР. II. 20.

Крим, му, м. Крым. Годі, годі, чумаченьки, в Криму соли брати! Рудч. Чп. 102.

Кри́мець, мця, м. Житель Крыма. Желех.

*Криміна́л, ла, м. 1) Уголовное преступление. 2) Тюрьма. Ти змудра мені відповідаєш, бо ти був у криміналі та талі тебе розуму навчили. Стеф.

Кри́мка, ки, ж. 1) Крымская соль. Несли подарки пред собою: пиріг завдовшки із аршин і соли кримки і бахмутки. Котл. Ен. 2) Шапка из крымских барашков. Желех. 3) Проказа? У його матері кримка, — така болість, що й не вигоїть. Екатеринодар ( Залюбовск.).

Кримкува́тий, а, е. Лепрозный? Прокаженный? У них батько був кримкуватий та й вони такі. Екатеринодар ( Залюбовск.).

Кри́мський, а, е. Крымский. В кримськім степу пропадали (чумаки). Рудч. Чп. 105.

Крин, ну, м. Раст. Крин, Lilium candidum. Роспустись, рожевим крином процвіти! Шевч. В кринах схована криниця. К.

Крини́ця, ці, ж. 1) Ключ, родник, источник. Піди до криниці; поки півні не співали, умийся водою. Шевч. 15. До доброї криниці стежка утоптана. Ном. № 4471. *2) Колодец. У нас сьогодні на тім кутку криницю копали, — насилу докопалися до води. С. Пальчик Звен. у. Ефр. 3) Одно из созвездий. По дорозі (млечный путь), саме в розсохах єсть криниця — чотирі зірки, а від неї пішла дівка з відрами — три зірки. Мнж. 148. *4) У целебного источника, колодца раз в год устраивается праздник в день святого покровителя данного колодца и этот праздник носит название Крини́ця. Ось поїдьте у Єнковці на криницю (на Спаса), там і ярмарок аж три дні й гульня ночами, там свічок волам и а роги поналіплюють — видко, наче у Київі на Хрещатику, а від пісень аж гори розлягаються. Пир. у., Конон. Ум. Крини́ченька, крини́чка. Ой у полі криниченька на чотирі зводи. Мет. 7. Зайду до тієї кринички, що я чистила, то, може, там нап'юсь. Рудч. Ск. II. 57.

Крини́ча́ний, а, е. Родниковый. В воді тихо плавала криничана чернобока жабка. Левиц. I. 288. Крини́чана осока́. Раст. Carex praecox.

Крини́ченька, ки, ж. Ум. от крини́ця.

Крини́чка, ки, ж. Ум. от крини́ця. *Кринички́. Источники, родники. В ту сторону в полі славні кринички, і школа по суботах було ходить туди. Св. Л. 138. Найчистіша вода — з джерел, з криничок, що сами біжать з землі, з-під каменя. М. Лев. Лік. пор. 77.

Крини́чний и крини́шний, а, е = Крини́ча́ний. Умиваюся криничною та водицею. Грин. III. 676.

Крини́човина, ни, ж. Местность, богатая ключами. Липина і горобина, і дуб кучерявий поспліталися вітами зеленими над холодною криничовиною. МВ. II. 98. Шукає вона очима тих ярків зелених, де буває криничовина, де густа осока покриває долинку, а на долині блищить водиця. Левиц. I. 83.

Крини́чуватий, а, е. О местности: богатый родниками. Криничувате місто. Херс. г.

Крини́шний, а, е. См. Крини́чний.

I. Кри́са, си, ж. Крыса. Вигляда, мов криса з крупів. Ном. № 13791.

*II. Кри́са, сів = Кри́си. Пир. у., Конон.

Криса́к, ка́, м. 1) = Криса́ня. Вх. Уг. 247. 2) Оковка на концах оси. Желех. Ум. Крисачо́к. Вх. Уг. 247.

Криса́нечка, ки, ж. Ум. от криса́ня.