Крижо́вий, а, е. Крестообразный. Крижо́ва доро́га. Перекрестная дорога. На крижовій доріженці там ся іспіткали. Гол. I. 14. Крижо́ва це́рква. Церковь, построенная в форме креста. Св. Л. 24. См. Криже́вий. Крижови́й са́жень. Косая сажень. Ново-Ушицк. у.
*Крижовни́ця, ці, ж. = Крижівни́ця.
Крижува́ти, жу́ю, єш, гл. 1) Воздвигать кресты. На тій землі крижі крижують, ой там вони церков будують. Чуб. III. 353. 2) Распинать на кресте. Ой, Ісусе мій, Сусе крижований. О. 1861. X. 92.
*Крижува́тися, жу́юся, єшся, гл. Распинаться, припадать, горевать, убиваться. Крижувався, давився смутком і відходив від пам'яти. Черемш.
*Криі́вка, ки, ж. Укрытие. З галасом, тюканням та свистом вони повискакували зі своїх криївок. Коцюб.
Кри́йма, нар. Закрыто вплотную. По синьому морю як бжоли снували (кораблі), що аж море собою, наче хмарами тими, крийма укривали. ЗЮЗО. I. 176.
Кри́к, ку, м. Крик. Не мала баба клопоту та купила порося: порося у квік, а баба у крик. Ном. № 10058. Як ось: трус, галас, крик. Гул.-Арт. Кри́ком крича́ти. Громко кричать. Криком кричала: пробі ратуйте!
Крикли́вий, а, е. Крикливый. Ірися… цьохля проклятуща… крикливійша із щебетух. Котл. Ен.
Крикли́виця, ці, ж. 1) Кликуша. Була оце, але вмерла жінка крикливиця. Киев. г. Як воно на вашу думку: чи то од бога оті крикливиці, чи воно з дання, чи з нечистою силою накладають? 2) Мн. Крикли́виці. Болезненное состояние ребенка, когда он кричить без слез. Мил. 33. Прийшла я до вас з крикливицями і безсонницями. Кури-куриці, нате вам крикливиці. Чуб. I. 141.
*Крикли́вці, ців, ж, мн. = Крикли́виці. Крикливці напали. Кон. «Правда», 1875, 174.
Кри́княва, ви, ж. Крик многих голосов. Там така крикнява, свиснява. Харьк. Левч. 62.
Кри́кнути. См. Крича́ти.
*Крикону́ти, ну́, не́ш, однокр. в гл. крича́ти. Нехай тільки ще раз криконе — знатиме! Крим.
Кри́кси, сів, мн. Бессонница ребенка, сопровождаемая плачем. Ефим.
Крику́ль, ля, м. В загадке: петух. Бігла моргуля (миша), питала крикуля: чи є вдома хапуля? (кіт). Чуб. I. 311.
Кри́лас, са, м. Клирос. На два криласи не можна співати. Ном.
Крила́тий, а, е. Крылатый. Його хотять крилаті вовкулаки ззісти. Чуб. I. 13. …вітре мій єдиний, легкий, крилатий. Шевч. 643. Кого ж він по світах шукає? Орлицю сміливу, крилатшу над орла. К.
*Крила́ч, ча́, м. 1) Крылатый. 2) Рыбацкая сеть особого устройства: по обеим сторонам, на кри́лах, имеются ку́лики — мешки, натянутые на обручи; сюда попадает рыба, ищущая выхода из сети. Ця сітка у нас крилачем зветься. Звонкова Киев. у. Ефр.
Кри́лаш, ша, м. Помощник рыболовного атамана. Левиц. Браун. 9.
Кри́лашський, а, е. Принадлежащий помощнику рыболовного атамана. Браун. 9.
Криле́чко, ка, с. Ум. от крило́.
Кри́ллячко, ка, с. соб. ум. Крылья. Вибрала голубка: таке й криллячко, таке й пір'ячко, така й голова, як в мого була. Чуб.
Крило́, ла́, с. 1) Крыло (птицы). Летів орел по-над морем, опустивши крила. Мет. 65. 2) Крыло (ветряной мельницы). *3) Плавник (у рыбы). Попатрала рибу, попідрізала крила. Крим. 4) Сторона, бок. З обох боків старої будівлі прибудував ще по крилу. Стор. МПр. 65. Пішла отара; чабани спереду на крилах. О. 1862. V. Кух. 33. 5) В церковном здании, построенном в виде креста — каждый из четырех концов. Плян церкви се хрест з чотирма рівними крилами. Шух. I. 115. 6) Борть, бок лодки. О. 1861. XI. 9. 7) Боковые полотнища, стены невода. Также стоячее полотнище (одно или два) в я́тірі. Шух. I. 227. 8) Из четырех полотнищ, составляющих плахту, каждое из отвороченных сверху вниз. Вас. 170. См. Кри́си. 9) Часть ботеле́ва. Шух. I. 214. 10) — орли́не. Раст. Astragalus glycyphylos L. ЗЮЗО. I. 113. Ум. Криле́чко, кри́-
