Кри́га, ги, ж. Лед; пловучий лед. Тричі крига замерзала, тричі роставала. Шевч. 111. Холодний, як крига. Ном. Кри́га скре́сла, кри́га йде. Лед тронулся. Скоро отсе крига скресла… Катря уже й веснянки заспівала. МВ. II. 77. Ум. Кри́женька, кри́жка. Іще по гороньках сніженьки лежали, ой ще по долинах криженьки стояли. Чуб. III. 110.
Кри́гнати, наю, єш, гл. Хиреть; охать, стонать. Старий дід кригнає. Вх. Зн. 29.
Криж, жа́, м. 1) Крест. Ой виступала матір божая, на крижеві стала. Чуб. I. 161. Кри́жем. Крестообразно. Церква збудована крижем. Лубен. у. То простягнеться крижем, то кулаком в груди себе стосує. Стор. Кри́жем па́дати, кри́жем упада́ти. Падать как пласт. Його мати старенькая крижем упадає. Макс. Оксана в двері: «Вбили! вбили!» Та й пада крижем. Шевч. 147. 2) Чаще мн. Кри́жі. Крестец, поясница. Взяв дід бабу за крижі та повів по хижі. Чуб. V. 1136. Летів ворон… сів у сірого коня на крижі, з крижа на спину, з спини на гриву. Чуб. I. 68. 3) Мера в косую сажень. Подольск. г. Ум. Кри́жик. Виходить мі там золотий крижик, а під тим крижом сам милий господь. Гол. II. 7.
Крижа́вка, ки, ж. Дикая крыжная утка. См. Кри́жень.
Крижа́к, ка́, м. 1) Рыцарь тевтонского ордена. Желех. 2) = Кро́шня. Желех. *3) Дикая крыжная утка. На ставкові цей рік не то лисок, а й крижаків є чимало. Пир. у., Конон.
Крижа́лка, ки, ж. Целый кочень в квашеной капусте. Kolb. I. 51.
*Крижа́ло, ла, с. Кусочек. Одні бурякові крижала плавають по верху. Мирн. Пов. II. 88.
Крижани́й, а́, е́. Ледяной, *ледовитый. Желех. *Серед крижаного моря. Гринч.
Крижа́нка, ки, ж. = Крижа́вка. Желех.
Крижа́стий и крижа́тий, а, е. 1) Широкий в спине, в плечах. Вх. Уг. 247. *2) Широкобедрый. А крижаста яка (дівка)! Мир. Пов. II. 57.
Крижа́ти, жа́ю, єш, гл. = Кружа́ти. Мед, горілку крижаєш. Мет. 403. 2) = Крижува́ти. А на тій горі а клен-древо стоїть, а на тім клен-древі крижі крижають, крижі крижають, церкву будують. Чуб. III. 448.
Крижа́тий. См. Крижа́стий.
Крижа́цтво, ва, с. соб. Рыцари тевтонского ордена. Руссю взяв ти, ляше, гору над крижацтвом лютим. К. Дз. 123.
Крижа́цький, а, е. Относящийся к крижаку́ 1, 2.
Криже́вий, а, е. Квадратный. Шух. I. 110, 176. Криже́ва пла́хта? Чуб. VII. 428.
Кри́жень, жня, м. Крижовая утка. Anas boschas. І тілько край ставка оставсь табун утят. Чи крижні то були, чи то були чирята, — про те нам байдуже. Греб. 387.
Кри́женька, ки, ж. Ум. от кри́га.
Кри́жик, ка, м. Ум. от криж.
Крижи́на, ни, ж. Льдина. Дивіться, яка здоровенна крижина пливе! Славяносерб. у. Ум. Крижи́нка.
*Крижі́вка, ки, ж. 1) Круглая пластинка, кружок (по-польськи krzyzówka — філе, філейна частина). 2) Позвонок. Різати редьку крижівками, себ-то не вподовж, а кружальцями впоперек. Не покришила буряк, а порізала тонкими крижівками. Крим.
Крижівни́ця, ці, ж. Часть воза: доска или брус, которым соединены вверху дна полу́драбка. Рудч. Чп. 250.
Кри́жка, ки, ж. 1) Ум. от кри́га. 2) — ме́ду. Пчелиный сот. Вх. Зн. 29.
*Крижма́к, ка́, м. = Гріма́к. Черн. г. Сл. Яворн.
Кри́жмо, ма, с. Ризки. Мил. 168. КС. 1893. VII. 77. А кума одріже полотна на крижмо. Гринч. *Кумою буде генеральша Яловська, — вона крижмо хороше дасть. Тобіл. I. 330.
Крижни́стий, а, е = Крижа́стий. Вх. Лем. 428.
Кри́жня, ні, ж. = Крижа́вка. Кахне крижня. О. 1862. VIII. 16.
Крижня́к, ка́, м. = Криже́нь, крижа́к 3. КС. 1887. VI. 458.
Крижова́тка, ки, ж. = Кро́шня. Желех.
