Кі́тчий, а, е = Коше́чий. Вх. Уг. 244. Кі́тче молоко́. Раст. Молочай, Euphorbia. Вх. Уг. 244. Кі́тча сова́. Вх. Лем. 425.
Кіть-кіть! меж. Катится. І перекинулась клубочком, кіть-кіть з Олимпа як стріла. Котл. Ен. IV. 37. *Преимущ. в детском обиходе. Кіть-кіть! — забавляє дитину. Мирн. I. 357.
Кі́тька, ки, ж. Игра состоящая в катании яиц. І в кітьки крашанками грались. Котл. Ен.
Кі́хоть, хтя, м. Коготь. Розгреба (курча) своїми кіхтями пісок на греблі. Кул. На неї уже давно чорти кіхті гострять. Посл.
Кіш, коша́, м. 1) Корзина большая стоячая для хранения муки или зерна. Ой пійду я до коша, — муки ні пилини! Нп. У сінях стоїть кіш із борошном. Г. Барв. 435. 2) Корзина передвижная. Держу на голові три коші з хлібом. Опат. 64. 3) Садок для рыбы в виде поставленной в воду плетеной цилиндрической корзины. Чуб. VI. 107. Хоч риби нема — нате вам кіш на рибу. Ном. № 4777. 4) Деревянный короб в мельнице над жерновами, куда высыпается зерно. Меле гречку, на кіш посипає. Чуб. VI. 153. 5) Лагерь, стоянка. Гайдамаки повертілись попід частоколом та й вернулись до коша. А кошем вони стояли тогді цілі сутки у Великих курганів. ЗОЮР. I. 252. Козаки вночі утікали і на тихому Дунаї новим кошем стали. Шевч. 6) Запорожская Сечь. Низове товариство закликало мене до коша, бо я всі гірла, як свої п'ять пучок, знаю. К. ЧР. 23. Да́ти від коша́. Прогнать, отразить. Оста́ться на кошу́. Сесть как рак на мели. *До коша́ (ки́нути). Долой, вон (выбросить).
Кіша́стий, а, е. Пегий, двуцветный. Боцан кішастий. Вх. Уг. 244.
Кі́шка, ки, ж. 1) Кошка. 2) Небольшой якорь. Левиц. ПЙО. I. 3) Сі́ра кі́шка. Род детской игры. Ив. 47.
Кішка́рь, ря́, м. Название одного из играющих у пла́за. Ив. 19.
Кішни́ця, ці, ж. Сенокосное место в полони́нах, огороженное; там складывается сено в стоги и там-же находится летнее жилище для приходящих туда рабочих, с сараями для овец. Шух. I. 168, 189.
*Кішня́, ні́, ж. Косьба. Не тото кішня, що коси не вищербила. Черемш.
Кія́вкати, каю, єш и кіявча́ти, чу́, чи́ш, гл. Кричать (о галках). Кавки кіявкают або кіявчат. Вх. Уг. 244.
*Кія́ня, ні, ж. Лопата. Най бере рускаль та кіяню, най іде шанці копати. Черемш.
Кла, м., мн. = І́кла. См. І́кол. Желех.
Клад, ду, м. *Трепка, лупцовка. Кла́ду да́ти. Поколотить, побить. Він старших не займає, бо вони йому доброго кладу дадуть. Радомысл.
*Кла́двище, ща, с. Кладбище. Був на кладвищі. Крим.
Кладі́жка, ки, ж. Укладывание.
Кладі́й, дія́, м. = Кладі́льник. Кладієві найважче, бо той скидав снопи, той пхав, а я один. Канев. у.
Кладі́льник, ка, м. Укладывающий снопы в скирды. Ум. Кладі́льничок. Зберемо женці — дівки-панянки, а носільнички — хлопці-молодці, а кладільнички — середні люде. Гол. II. 17.
Кла́дка, ки, ж. Мосток, мостки. Ой у степу річка, через річку кладка. Макс. То було люблять прати на самій бистрині, положивши кладку з каміня на камінь. Куліш. *Слизька́ кла́дка. Скользкий путь. Хай ступає на слизьку кладку. Мирн. I. 101. Ум. Кла́дочка. Край гребельки млиночок, край млиночка кладочки. Чуб.
Кладня́, ні́, ж. 1) Копна хлеба на поле в 15—20 снопов. Шух. I. 166. *2) Кладка, складывание. Пир. у., Кон.
Кла́дови́сько, ка, с. = Кла́дови́ще. О. 1861. XI. Свидн. 41.
*Кладови́ти, влю́, ви́ш, гл. Класть, ложить. Конощ.
*Кладови́тися, люся, ви́шся, гл. Ложиться спать. Холм. г. Сл. Яворн.
Кла́дови́ще, ща, с. Кладбище. На шлях дивлюся та на поле, та на ворону на хресті, на кладовищі. Шевч. Опівночі дивиться — йде з кладовища гурба мерців. ЗОЮР. II. 43.
Кла́дочка, ки, ж. Ум. от кла́дка.
Кладь, ді, ж. Кла́ді да́ти = Кла́ду да́ти. Ну, наші парубки дали йому та-
