(1849). 75. *2) Клич, зов. Подай клич! Лепк.
Кли́ша, ші, об. Человек, на ходу задевающий ногою за ногу в косточках. Борз. у.
Кли́ша́вий, а, е. Косолапый. Клишавий кінь. НВолын. у.
Кли́шаво, нар. Косолапо. Клишаво йде. НВолын. у.
Клишоно́гий, а, е. Косолапый, *колченогий. От лізе! Клишоногий! Крим.
Клін, кло́ну, м. = Кльон. Желех.
Клі́нно, нар. Кланяясь; покорно. Просили дєді і нені і я вашеці прошу, бисьте були ласкаві на коровай, корне покорно, клінно поклінно. Kolb. I. 226.
*Клі́нчити, чу, чиш, гл. Просить, клянчить, надоедать. Кисіль і пристав до царя: клінчить та й клінчить. Кон. II. 60.
*Клі́па, пи, ж. Ресница. Почав дмухати в самовар і обсмалив собі кліпи. Крим.
Клі́павка, ки, ж. Веко глаза. Каменец. у. Вх. Пч. I. 14.
Клі́пайка, ки, ж. = Клі́павка. Вх. Уг. 224.
*Клі́пало, ла, с. Мигун, моргун. У нас одного чоловіка прозивали кліпало, бо він як зачне очима кліпати, то аж притискає. Крим.
Клі́пати, паю, єш, гл. Моргать, мигать, хлопать глазами. Бувайте здорові, мої чорноброві! Кліпайте очима, коли ласка ваша. Ном. № 11882. Сидить та очима кліпає. Левиц. I. 496.
Клі́пка, ки, ж. = Клі́павка. Угор.
Клі́пкати, каю, єш, гл. = Клі́пати.
Кліпко́, ка́, м. Мигающий глазами.
*Кліти́на, ни, ж. Клетка. Сл. Дубр.
Клі́тка, ки, ж. 1) Клетка. Лучче птиці на сухій гільці, ніж ся в золотій клітці. Ном. № 1336. 2) Участок земли в 6 десятин. Вас. 197. 3) Полоса в рисунке пла́хти. Вас. 170. 4) Мн. Род детской игры. Ив. 24. *5) Остов строения. Купив (дерева) і на клітку, і на вал, і на рамена. Кон. I. 221. Ум. Клі́точка. Посадили солов'я у новую кліточку. Чуб. V. 302.
*Клітнина, ни и кліткови́на, ни, ж. Клетчатка. Сл. Дубр.
Клітча́стий, а, е. *Клетчастый, в клетку. Клітча́ста пла́хта = Пла́хта з клі́тками? См. Клі́тка 3. О. 1861. XII. 112.
Кліть, ті, ж. 1) Клетка. Та неволять нас у клітях, як тих бідних птахів. Нп. 2) = Комо́ра. Шух. I. 105. Узяла сестру по-під силу та веде в кліть. Федьк.
Клі́шня, ні, ж. 1) Клешня. Куди кінь з копитом, туди й рак з клішнею. Ном. 2) Мн. Раздвоенная часть війя́. Черкасск. у.
Клішоно́гий, а, е = Клишоно́гий. Плугаторі клішоногі. Чуб. V. 1177.
Кліщ, ща́, м. Насек. Клещ. Кліщі з дуба поспадали, головоньку покусали. Нп. Кліщ ві́вчий. Овечий клещ. Melophagus ovinus. Вх. Лем. 425.
Кліща́к, ка́, м. Насек. Уховертка, Formicula. Вх. Пч. I. 6.
Кліщі́, щі́в, мн. 1) Щипцы, клещи. Коли не коваль, то й кліщів не погань. Ном. 2) Деревянный овал у хомута. Вас. 159. Там такий кінь, що колінцями кліщі достає. 3) Клешни (у рака). Ум. Клі́щики.
Кло, кла, с. 1) Ребро, грань, гребень предмета. Доґи (= клепки) клом — боками щільно приставали до себе. Шух. I. 249. 2) Клык (свиной). Более употр. во мн. ч. кла. Желех. Вх. Лем. 425. 3) Росток. Цибуля пущат кла. Вх. Лем. 425.
Клобу́к, ка́, м. Клобук. Надів клобук, взяв патерицю. Шевч.
Клобука́рь, ря́, м. Войлочник. Желех.
Клобуча́ний, а, е. Войлочный. Желех.
Клобучи́на, ни, ж. Войлок. Желех.
Клобу́чити, чу, чиш, гл. Делать войлок. Желех.
Клобу́чі, мн. Валенки. Желех.
Клова́к, ка́, м. Клык. У кнура кловаки які гострі.
*Кло́вня, ні, ж. Небольшой рыболовный снаряд. Л. Укр.
*Кло́кати, каю, єш, гл. = 1) Квокта́ти. Екат. г. Сл. Яворн. 2) Щелкать языком. Вона клокнула язиком і лукаво прищурила око. С. Васильч. 42.
Клокі́чка, ки, ж. 1) Деревянный колокольчик, вешаемый скоту на шею.
