Сторінка:Струни. Антольоґія української поезії. Т. 1.djvu/173

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
— 163 —

змагали до нового, народнього напрямку в політиці й літературі, втратив це місце. Поїхав до Праги й Відня, де дальше працював невтомно, між иншим над перекладом св. письма (у купі з проф. Пулюєм). Вернувши на Україну осів на хуторі Ганина Пустинь, де писав літературній, наукові твори і перекладав Шекспіра та других великих поетів. Помер 1895 р. Має величезні заслуги. Як знавець і мистець мови, як автор знаменитої повісти «Чорна Рада», як перекладач, критик, автор чудових ліричних віршів і майстерної ідилі «Орися», як незвичайно талановитий історик. (Хмельнищина, Вигівщина, Історія возсоединенія Руси, Отпаденіе Малороссіи отъ Польши). Як історик не проводить консеквентної лінії, зміняє часто свої погляди, гарячиться (гарячий Куліш), але має дар оживлювати минувшість і піднімати з гробу давно померших людий. З того боку ніхто йому не може дорівнати. Такої великої праці, такого безупинного мандрування по наших непротоптаних і травою забуття зарослих шляхах, такого зусилля думки не проявив (крім Франка), жаден другий письменник. За життя гнівались нераз на його земляки, казали, що Куліш сам себе пережив, але по смерти чимраз нище хилять голову перед його великим умом і може ще перед більшим трудом.

Твори Куліша вийшли в Київі, 1908–1910, 5 томів і у Львові 1908–1910, «Руська письменність», т. I–VI.


Література: Куліш П. — Погляд на українську словесність. «Хата». СПБ., 1860. Кулишъ П. А. — Сочиненія и письма (вийшло 5 томів). Київ, 1908–1910. Куліш П. — Твори («Руська письменність»), т. I–IV. Львів, 1908–1911. Жизнь Куліша. «Правда», 1868. Гринченко Б. — П. А. Кулишъ. Біограф. очеркъ. Чернигів, 1899. Шенрокъ В. — П. А. Кулишъ. Біограф. очеркъ. Київ, 1901. Маковей О. — Панько О. Куліш. Львів, 1900. Грушевський О. — З сорокових років (Кулішеві: «Повѣсть» і «Україна»). Записки н. т. ім. Шевченка», т. 83 і 85. Гринченко Б. — До історії Кулішевих «Досвіток». Науковий Збірник». Львів, 1906. Костомаров Н. — П. А. Кулишъ и его послѣдняя литературная дѣятельность. «Кіевская Старина», 1883, II. Мордовець Д. — За крашанку писанка — П. О. Кулішеві. СПБ., 1882, Левицький О. — Недрукована стятя Куліша «Украинофиламъ», «Записки укр. н. т. в Київі», т. VIII. Доманицький В. — Марко Вовчок про Куліша. «Л. Н. Вістник», 1908, X. Грінченко Б. — До читачів (про Куліша). «Дубове листя», Київ, 1903. Грушевський О. — Поетична творчість Куліша. «Л. Н. Вістник», 1909, IX, X, XII.