Незабаром коло пана
Став Іван хропіти...
Незабаром коло нього
Став і пан сопіти...
Тільки що пан заснув добре,
Іван підійнявся...
Та до панської торбини
І сам присотався...
То і курку, і печеню,
І кавалок кишки...
Все що було у торбині,
Стеребив до кришки...
Пробудився пан раненько...
Пропаща година!
Хоче їсти сіромаха,
Та пуста торбина...
Розбуджає він Івана
Та його й питає...
А Іван стиснув плечима
Тай відповідає:
А щож, пане, таж ви вчора
Місто будували...
Тут стояло дві різниці...
Там булки стояли...
А по місті, звісне діло,
Собаки ходили...
Та вониж то вашу торбу
Певне стеребіли!
Посвистав пан по торбині,
Нічого діяти!...
«Вставай, каже, вже, Іване!
Підем мандрувати...
Пішли вони, ідуть степом,
Тяженко зморились...
Аж насилу перед вечір
До села прибились...
Ідуть вони в коловороть...
Аж блукає гуска...
Іван гуску та в торбину...
Є вже і закуска.
