які стосувалися покращення мовної ситуації, кудись-там були подані, і — чи то згубили їх, чи якась-там Рада поклала їх під сукно. Саме́ напрошується питання: а як панство мовники бачать свою борбу нині? Чи щось-там змінилося в нутрі дітища академіка-яничара Білодіда? Чи вже вислали філологи-Українці стару Дирекцію разом з усілякими „радами“ свині пасти? Поросятам обрізання робити, а не українській мові? Бо якщо ні — то пощо було створювати Конґрес української інтеліґенції — для того, щоб здобути орґанізовану силу та захистити відмираючу мову, чи для того, щоб орґанізовано виманювати милостиві крихти від Президента? А може, готуємо малоукраїнського воза, аби гідно в'їхати до збудованого зусиллями і за гроші Інтера евроамериканського варіянту ро́сийсько-мовного „общеґо дома“ під етноґрафічно-рудиментарною кликухою „Украина“?
Прикра оця полеміка сама собою мало що варта. Аби хоч маленьке яке діло зробити для порятунку нашої мови, я понавибирав прикладів, які мали-б допомогти: 1) документально довести злочинність кадрової політики Надзірної ради (нині вона зветься „Національна“) з телебачення та радіомовлення — як вона дбає, аби Інтер у новий, до цього часу не практикований, спосіб паскудив українську мову;[1] 2) не просто перерахувати гидотні слова та вирази, а шляхом клясифікації показати, з яких соціяльно- та (іще важливіше) психо-лінґвістичних причин вони з'являються; 3) викликати незгоду, або навіть обурення у спеціялістів — може вони відкладуть на пізніше свої вірші, ґеніальну прозу, вишукано-софістичні, глибоко наукові екскурси, та вмочать бодай кінчик мізинця лівої ноги у гній буденної говірки всепоглинаючого плебсу, яким є МИ. Наголошую: жоден приклад не є надуманим; кожен, навіть найбезглуздіший чи найпотворніший вираз прилинув з телевізійного говорила, або вичитаний з того чи иньшого західньо-українського, по-більшости, „патріотичного“, часопису.
- ↑ Коли розпочиналася оця праця, Нац. рада іще існувала в старому складі, а пізніше, стараннями Президента, її взагалі не було… Нинішня намагається щось-там адмініструвати — але чи зачепить за суть проблеми, — дуже сумніваюся. Не має ні сили ні бажання стати на справжній герць з Інтером — бо повбивають. Як Інтер-москалі свого Лістєва.
