критику, а насправді є схвальною, часом ледве чутною, але без слів зрозумілою, побутово-звичаєвою та всюдисущою пропаґандою відносности моралі, відносности понять чести і самоповаги. Себе поважати не модно. Модно запобігати ласки в Інтер-пана. І чим вище сидить „наша людина" на бантах влади, тим більше випадає їй нагоди для запобігання. Друга причина: неприхована пропаґанда „толєрантної злагоди". Злагоди кроля з удавом. З голодним удавом. Про цю другу причину вже й писати не хочеться. А от всепродажність, в тім числі, і принципів, і національного майна - карпатських лісів, львівських фабрик, споруд та будинків - розміри якої зростають крок в крок з наповненням коридорів влади місцевими сільськогосподарськими „патріотами", - є безпосередньою причиною появи приказки „Україна - рідна мати, не вкрадеш - не будеш мати". Цитую цю, так-же відому, як і бридку своєю непорядністю приказку з єдиною метою - порівняти її з гаслом патріотичного руху часу польських визвольних змагань минулого століття: „Polska - matką dla Polaka. Nie wolno mówić o matce źle". Ось чому Поляки мають суспільство, а Українці - багно.
„САМОВІДДАНІСТЬ“ ПРОВОДУ
Лично я никакой языковой проблемы в нашей области не вижу. По-моему, эту проблему создают центральные СМИ.
(С. Сенчук, інтерв'ю для газети„Московский Комсомолец в Украине"
20-27 июля 2000 г.)
Волаюча невідповідність у процентному співвідношенні між чисельністю Інтер-етносу в бизнесі та у керівному складі силових структур, з одного боку, і в цілому серед населення області - з другого, становить серйозну демоґрафічну проблему, політико-соціяльна гострота якої поки-що згладжується лише рівнозначною присутністю у владних органах та громадських орґанізаціях етносу холуйсько-підпанківського.
(Роман Мацюк, приватна думка)Згадую вивідку з Намісником стосовно подій навколо убивства Ігора Білозора, поміщену в „Фактах" від 6го липня 2000го року.
