приклади. При вулиці Франка (Іван Якович абсолютно певно осміяв-би це краще від мене) під номером 55 висить вивіска „Львівморепродукти". Звичайний неосвічений хлоп зі села надряпав-би щось на зразок „Морські харчі" і мав-би сто-відсоткову рацію! Львівський-же чиновник демонструє тільки одне - що він позбувся глузду ще перед тим, як навчився писати. Я не відвідаю подібного склепу, щоби-м мав повік забути смак риби, але… склеп процвітає! Що сумно свідчить про нашу з Вами „інтеліґентність", панство львів'яни.
Під мудрим керівництвом батьків української залізної дороги, від галицько-патріотичного залізничного двірця (який чомусь зветься ЖиДи-Вокзалом) відправляються поїзда. Подорожні (пардон, пасажири) купують ро́сийсько-мовні квитки; в найкращому разі - двомовні; не подумайте, тільки, що українсько-французькі, як прийнято в лю́бій серцю Eвропі. Останній подарунок „відхідняк" Лицаря Львівської залізниці: двомовні оголошення про відбуття потягів до Мінська, чомусь, правда, зовсім не державною білоруською мовою. Може, хто з читачів бував за кордоном, то хочу спитати, чи Поляки оголошують по-французьки, коли потяг відходить до Берліну? Як собі пригадую, - не оголошують навіть по-німецьки! Хочеш - всідай, хочеш - залишайся, але те, що ти є в Польщі, - добре зрозумієш і запам'ятаєш. Те саме в Чехах… ВСЮДИ у світі. А ще Галичина каже, що вона Eвропа. Дзуськи. І не шукаймо причини ні в Москві ні в Києві - зазирнімо краще в очі Лицарям. Що Лицар не тільки не був білоруським патріотом, а ще й зневажав Білорусь - Бог його судитиме. А от за московський патріотизм здало-б ся ще і на грішній землі покивати пальцем. Та місцева влада таких „дрібниць" не помічає… Автобуси дальнього слідування (далечинні, дале́шні, дальньої дороги, просто дальні) не від'їжджають, а теж обов'язково відправляються. Львівське Трамвайно-тролейбусне управління запровадило новий взірець вивіски для трамвайних зупинок, опаскуджений написом про „час відправлення" трамвая(ю?!). Чи не легше було написати „години від'їзду" (відбуття, відходу)? Що заважає у львівських приміських електричках навчити машиністів оголошувати українською мовою „поїзд прямує до станції Дрогобич" замість совєтського огидного штампу слідує?
Вивіски ще совєтського зразка надійно вмуровані у психіку ще совєтського „начальника", і, відповідно, - в новенькі мармурові панелі відремонтованого львівського залізничного двірця: вихід в місто (має бути до міста); напрямок (напрям); відправлен-
