Сторінка:Суржик для інтеліґенції.pdf/18

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

сто сучасне молоде розбещене брудом „халявного“ недбальства покоління.

В аґітаційному обіжнику, поширеному перед виборами 2002го року: „впровадження… програми «Реформи заради добробуту»“ („план Ющенка“). Для мене зрозуміло, що Кабмін, який не вміє творчо і з довірою поставитись до рідної (!) мови, — і всілякі реформи нездатен переводити. Не можна було просто по-нашому написати для (задля, в імени) добра? Бо тлустий добробу́т, до речі, ні добром ні цнотою не є.

Наведені приклади показують, що випадки покращання мови є спорадичними, часом нетривкими і, що найгірше, поглинаються бездонно-невичерпним болотом новоутворюваних мовних покручів, які народжуються щоденно і плодяться наче кролики на доброму кормі у дбайливих господарів. Читач переконається, що 2001й рік ніяк в цьому відношенні не відрізняється від, скажімо, року 1999го. Зберігається тенденція, і тенденція ця є печальною.

 

НОВЫМ „УКРАИНЦАМ“ — НОВЫЙ „УКРАИНСКИЙ“

Яке, отже, є походження новітнього зросійщення? Найперше і „найпродуктивніше“ джерело — зміна аґента (суб'єкта, носія, рушійної сили). Раніше Москаль тараторив собі по-своєму, неборака-гречкосій дещо з тої тарабанщини на свій лад перекручував, „рабочий класс“, з Ро́сії перевезений, правив кацапської. В наш час ситуація перемінилася. Вже не малорос російщить рідну, лише сам Москаль викручує чужий для себе „украинский язык“, а нам залишається сприймати цього покруча за офіційну „мову“. Інтер, котрий в житті не вимовив слова по-українськи, котрому іще вчора не могла навіть приснитись така напасть, аби зогидженим хохляцьким діялектом псувати вроджену „шляхетність“ совдепівського прононсу, — оцей самий Інтер за одну ніч ніби-то „навчився“ фальшивити „солов'їну“, та й заходився сам власноручно нас учити з телеекрану, радіо, на сторінках „з'европеїзованих“ крутих часописів, як це тепер слід по-новоукраїнськи балакать. В такий спосіб „ударними темпами“ і дуже поспішно відбувається перебудова (з обов'язковим черговим вихолоштанням) української мови, пристосування її до психо-соціо-лінґвістичних особливостей Інтеру. Це називається „усучасненням“, „модернізацією“, а зрозумілою всім мовою — Інтеро-зросійщенням. У значно ширших масштабах, ніж під Совєтами. Під фарисейську мелодію начеб-то