вседержавного переходу на українську мову. Справа занечищення української мови перестала бути внутрішньою справою самих малоросів, вона перейшла в загальнодержавні руки бравого Інтера і стала справою не просто провінційного перекручення, а великомасштабного переродження українського „языка“. Словом, левова частка всього, що ми чуємо і читаємо начеб-то по-українськи, є мовлене і писане тим самісіньким Інтером, для якого, якщо й існує рідна мова, то це — ро́сийська мова, з притаманними са́ме ро́сийській мові синтаксисом, морфологією, вимовою, будовою думки, логічним керуванням між частинами мови в реченні — всім тим, що несе в собі та утримує ґенетичну неповторність ро́сийської мовної структури. А відповідні структури української мови для цього Інтера є безмежно чужими, незрозумілими, психологічно і ґенетично неприйнятними, та іритуюче-дискомфортними. „Українська“ мова такого оратора — не більше як набір українізованих мастодонтів з почварними суфіксами та префіксами, застиглих в питомо кацапських конструкціях, лиш під синьо-жовтою попоною. Саме таким чином, під саме таким щоденним акомпанементом Українця призвичаюють до способу висловлення і мислення, притаманного чужій, не українській, мові.
Чому пишу так, наче за цим нищенням стоїть цілеспрямована і усвідомлена воля?
Тому, що державні структури:
1) наймають не когось иньшого, а саме Інтера до праці в національних засобах масової інформації;
2) не вчать його добре, і на систематичній основі, української мови;
3) не забезпечують добрими словниками і т. ін.;
4) ніяк не контролюють;
5) за професійну непридатність не усувають (аби не служив поганим і заразним прикладом для громадянства).
Тому, що державним структурам начхати на те, що має статись з українською мовою.
Чи десь у французькому національному телебаченні мислимо, щоб штатний диктор — не-Француз — розповідав новини народові Франції ламаним французьким „языком“, та ще й зі сильно вираженою баварською вимовою? Хто може собі дозволити, наче в анекдоті, запрошувати такого-собі слюсара-партача найнижчого розряду — „спеціяліста“ від совдепівсько-московської ро́сийськомовної пропаґанди — на тонку і відповідальну ролю повитухи при
