можна-би окреслити ментальний стан людини, котра, замість сказати „старий стиль" вимовляє українською мовою „олд стайл", або тренд замість керунок чи напрям в моді (радіо, 13го жовтня 2001го ) року. Але окреслення подібної хвороби мало-б існувати, бо вона поширюється епідеміє-подібно.
Діма Табачник учить публіку вимовляти нові дуже „інтеліґентні" слова: „іміджмейкери і райтери", далі ласкаво додаючи: „ті, що пишуть виступи". Чому-ж не висловитись прямо полюдськи: „пископрави та лжеписаки". Чи кожна домогосподиня має обов'язок буть аж так освіченою, аби зауважити ріжницю між райтаром (rajtar - спольщена вимова німецького Reiter - вершник, кінний солдат польського війська зразка 1648го року) і райтером (англ. writer - письменник, писака, борзописець). Можна розуміти Діму Табачника - він щиро переконаний у недолугості української мови. Але як розуміти нашу з Вами мовчанку, відсутність найменшої публічної реакції на подібні інтерівські знущання? Чи слід після цього дивуватися, що коментатор телевізії, нутром відчуваючи несамодостатній (хоч і „державний") статус української мови, після виразу „блискавичне (миттєве) інтерв'ю" прямо-таки не може стриматися, щоб запопадливо не повторити для кращого розуміння з'інтернаціоналізованим обивателем: flash interview. О непорушна меншевартосте! Навіть вода, що точить камінь, безсила змити твій сморід.
ЕКСГИБИЦІЙОНІЗМ САМОЗАКОХАНОЇ МЕНШЕВАРТОСТИ
Під гаслом „осучаснення" нищити добре старе і питомо-традиційне - цей большевицький винахід з великим успіхом використовують, на жаль, не лише „інтернаціоналізатори", але і певні кола „патріотів"-американізаторів. Цьому ділу добре прислуговується малописьменний український урядовець, який сприймає незрозумілу абракадабру як щось святе. З одного боку, для нього характерною є назадкуватість, яку легко помітити в службовій лексиці: „напрямок" - це щоб начальник, бува не злякався, що у підлеглого може бути якийсь НАПРЯМ самостійної волі чи думки; „призупинити" - це щоб злодій в законі мав певність, що ніхто по-справжньому не має наміру ані стримувати, ні припиняти, ні спиняти, ні зупиняти його злочинної діяльности - мені при слові призупинити уявляється картина високопоставленого чиновника з приспущеними штанами, спадання яких він однією рукою призупинив. В рідній Галичині також люблять похизуватися пере-
