Що за першим з них (Юрком) закріплений титул батька-засновника американської конституції і демократії - добре, але-ж у нас є свій батько; що другий позволив Муринам офіційно плодити з білими дівками Мулатів - не так знов добре для Америки, але знову-ж, для П'ємонту більш актуальними були і є зовсім иньші акценти в питаннях кровозмішення. Може бути, що міська влада свого часу не мала відваги позбавити доблесних защитніків Родіни їх сентиментальної пам'яті про славу давніх рассейских баталій та про заслуги їх болгарських братівкомуняк димитрових, - а повипендрюватися кортіло. Тому й вирішила заручитися підтримкою американського авторитету, мимохідь набравши очок у американських „інвесторів" за посередництвом дії шпортання середнім пальцем правої руки в широкому гузні американської демократії - за методою, що її винайшла Роксоляна Рогатинська під час перебування в султанському гаремі („Житіє гаремноє", стор. 86та). Сюди-ж віднесемо і таке психічне збочення, як вбирання міської варти у п'ятикутні кашкети американської міліції - а могли-б буть і мазепинки… Хоча, при нинішній корупції та хамстві - хай уже міліція гуляє у ненависних совєтсько-ро́сийських мундирах. Я-б навіть згодився, щоби тризубці з видних місць на мундирах познімати, - бо ганьба-ж.
Одна приватна ілюзія. Моє дитяче захоплення Америкою, викликане несамовитою анти-американською пропаґандою зі сторони Совєтів у роках 50х, похитнулося з проголошенням „незалежности", а остаточно розвіялось, коли я довідався: а) про замовчування західним світом сталінських репресій (як тепер путінських проти Ічкерії); б) про іґнорування „вільним світом" жахливих відомостей щодо винищення Українців засобами голодомору, - задля звільнення місця під заселення Інтером; в) про „репатріяцію" Американцями і Англійцями українських біженців у 1945му році просто до лап НКВД; г) про те, як Черчілль три роки дурив українських партизан, що буде, мовляв, воювати Москаля.
Востаннє Америка „кинула" український на́рід 26го квітня 2001го року, коли впав уряд Ющенка. Та й про спільні з НАТО маневри на Чорному морі щось більше не чути…
Повернемось до назовництва. Відпочинкове містечко Трускавець, вочевидь завдяки частим пост-алкогольним візитам державних мужів, підвищило статус своєї гідности аж до висоти греко-німецької гібридної назви курортополіс, а весь оздоровчий КРАЙ отримав европеїдно-кримінальну назву рекреаційної ЗОНИ.
