До якогось назадкуватого чванства належить аґрарний звичай кичитись другорядними і одноразово урваними оцінками з боку зовсім випадкових західних „авторитетів". Обласне радіо 8го листопада 2000го року: „Губернатор (!) побував на шахті, де ознайомився з новою технологією, цікавитись якою приїжджали навіть спеціалісти з Південної Африки." Додає така інформація до престижу Обласної Гувернантки?
Великий і справжній европеєць, Іван Франко, якому довелось пов'язати свою долю з галичанськими пігмеями, нині перекинувся-б у могилі, якби вичитав напис „Каменяр Вест" на львівському патріотичному автобусі міжміського сполучення, який, очевидно, належить якійсь державно-приватній креатурі місцевих владно-„інтеліґентних" селюків при вулиці Роксоляни (Рогатинської-?), число 57.
Деякі експерименти пустої „вагомости" тягнуться іще від часів Радянської України. Місто Станіслав перейменували у Франківськ. Я не заперечую. Але совєтський чиновник з міркувань, для мене зовсім незрозумілих, дописав „Івано-". Щоб легше було вимовляти. Мені чомусь не вдається позбутися асоціяції з московськими містами ткаль Иваново, Орехово-Зуево… У Польщі маємо Ярослав, Володимир, в Україні - Київ, у Львові маємо Шевченківський район, бульвар Шевченка, вулицю Шевченка, але прізвище Франко, без Івана, нам, очевидно, нічого не говорить - ні в назві міста, ні району, ні вулиці. З якої причини?
Услід за доленосною новою „інтеліґенцією" цивілізується і її протеже - менеджери сільськогосподарського походження. Проста́, донедавна чиста і порядна молодичка б'є себе в груди перед камерами Львівської телевізії, гордо заявляючи, що вона є чимось аж таким особливим, як ексклюзивний дистрибутор (виключний розповсюджувач), а її товаришка є ділером (малося-б писати дилер - ділок, торговець, ділник, ділач, розпорядник, відпоручник, уповноважений) і т. д. (Це передавалося з однієї новорічної посиденьки на Львівській телестудії - коли пан Ігор Калинець абсолютно справедливо проґнозував пошесть лузання насіння далеко неінтеліґентним способом з відповідним запльовуванням хідників та площ П'ємонту). Щодо згаданих вище ексклюзівни та дилерівни - згадується старий анекдот про доярку, котра на колгоспних зборах вчула від голови, що будуть дебати, та й викликалася, аби її першу… З тим, що нині молоденьких доярок залучає до репродуктивно-розривкового бизнесу не голова колгоспу, а статечний спонсор-добродійник, обов'язково - „патріот", ґе-
