татство Ірини Богословської у „Вікнах опівночі“ 17го січня 2002го року; коли я вирішувала, чи злежуватися (злягатися) з тобою, Кейт не було — фільм „Коханці“, 1+1, 22го серпня 2001го року; запобігає з'явленню запаху поту (запобігає появі; рос. появление, укр. поява, але — з'явитися); мотор тримається на шмарклях (на волоску, на сопляку, коли вам так приємніше) — з кінофільму; познайомились раптово (несподівано); знайшли раптово (зненацька); пилосмокт (пилотяг, відпилювач, втягач, смоктун — це приклад зовсім непотрібної „дослівности“, яка провадить до абсурду: сосать — смоктати; зрештою, помпа по-українськи — смок, а не смокт); пожежозагрозливий, вогненебезпечний (знову — непотрібна „дослівність“ при одвертому калькуванні; до речі, на позиралі (телеекрані) чітко видко англомовний напис “inflammable”, себто займистий, зайнятистий); помпова станція (помпувальня, смоковище) — ICTV, кіно „Тобрук“, 20го січня 2000го року; поговірка (приказка, прислів'я, вислів, примовка) — українське слово поговірки, як і поговори значить те саме, що рос. пересуды, сплетни, толки; а от укр. пересуд має відповідником ро́сийське предрассудок; закладники (малося на увазі не тих, хто „закладає“, а заручників) — українська служба Бі-Бі-Сі; послухайте музичні замалюнки (рос. зарисовки, укр. начерки, нариси, шкіци) — радіо, 29го квітня 2001го року; на відсутність нашої уваги важко шкодувати (гріх нарікати) — Піховшек, 1+1, 25го жовтня 1999 р.; українське книгодрукарство (калька з рос. книгопечатание, Українець висловлюється простіше: друкарство) — Микола Вересень, „Табу“, 1+1; корінні населенці Австралії — радіо Бі-Бі-Сі, 5го січня 2001го року. Ро́сийському поселенцы відповідає українське осельники. Не знаю, чому редактор новин не використав звичного корінні мешканці, або більш вишуканого насельники (6ти-томний українсько-ро́сийський словник).
Часом трапляються анекдотичні ситуації. У суботу, 28го липня 2001го року, о годині 1445 слухав-єм якесь висилання радіо „Ера“ про конкурс блудів у мові. Ось прові́дничка і говорить: „нас піджимає“ час. Спів-розмовниця негайно зауважує: „піджимає — невірно“ (але сама не вміє мовити добре). Прові́дничка себе, з дозволу сказати, „виправляє“: „нас підтискає (!) час“ (правильно — підганяє). Де ви берете подібних „знавців“, панство Надзірна Рада, і чому не „назираєте“?
В наступному прикладі редактор показує чисто механічне, виключно бездумне зловживання новомодним словом-паразитом, що позбавляє речення всякого змісту: „на період його керів-
