кого прикметника „правый“: справедливий, правдивий, невинний, безневинний, безвинний, неповинний. Чому, на милість Божу, „медія“ учепилися, як вош кожуха, одного-єдиного, зі всіх синонімів найменш характерного для української мови, — синоніму „пра́вий“? Коли вже така доля, то варто було-б якраз у цьому місці та й підкріпити тезу, що „мова розвивається“ — лиш не в бік злиття з московською, а в тому керунку, до якого закликали класики — „геть від Москви!“. Можна-ж було впровадити до словника наголос „прави́й“ також і в розумінні „той, чия думка вірна“. І не боятися гріха ревізіонізму супроти академіків Єфремова та Кримського — хіба-ж могли вони передбачити, що таке рідкісне значення слова „пра́вий“, знамените хіба що своєю спорідненістю з ворожою мовою, стане найпоширенішим в українських „медіях“ по-совєтських часів!
СЛОВНИКИ — ІЩЕ РАЗ
Політично заанґажованому читачеві може здатися дивним, що я практичне пригнічення сьогоденного українства вбачаю не стільки в заморожених сибірськими морозами кістках патріотів, скільки у відсутності якісних словників та підручників чужих мов для Українців. Тут багато особистого. У школі я користав з англо-українського словника на 25 тис. слів. У студентські роки справив собі словника англо-ро́сийського на 70 тис. Це було 11те видання під ред. Мюллера, 1965го року. У 1974му році УРСР спромоглася нарешті видати англо-український словник на 65 тис. слів, багато в чім просто переписаний зі словника Мюллера, лиш на хохляцький лад. Нині Без'ядерно-Незалежна пропонує своєму науковцю англо-український словник на 125 тис. слів і поруч — англо-ро́сийський на 250 тисяч, як і слід було сподіватися, на „но́вих“ реформаторсько-ринкових засадах: обидва за 145 патріотичних гривень, що лиш не набагато є менше від середньо-місячного рівня зарплати-винагороди (у 2000му році) за відданість Демократії, Ринку та Західному безнадійно-цивілізаційному „векторові“. Як бачимо, кацапське не завжди дорожче, зате завжди ліпше. Тепер уявімо собі, що в силу своєї безпорадности Ви не змогли еміґрувати і продовжуєте дурити близьких неприкрито-голодним патріотизмом свідомого українського науковця, що з власної невимушеної волі залишився погибати разом з ненькою-Україною, замість вчасно чкурнути вслід за менш патріотичними, але більш зарадними колєґами. Одним словом, Ви намагаєтесь щось тут на
