Сторінка:Суржик для інтеліґенції.pdf/90

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка ще не вичитана

мова у великій часті є покручем української, а ро́сийська вишукана мова - неправильно розвинутою українською. Тому, замість баламутити учнів неправильним відгалуженням української мови, ми-б мали їх просто відгородити від московської граматики та семантики охоронним муром.

ЧИ МАЄ УКРАЇНСЬКА ІНТЕЛІҐЕНЦІЯ СВОЮ—Ж РІДНУ МОВУ ЗА НАДІЙНОГО ПАРТНЕРА?

Серед пересічної „інтеліґенції" вкоренилася НЕДОВІРА до власної мови, якась сором'язливість щодо вживання питомих та колоритних, власне українських, слів та виразів - саме тих, які і вказують на провалля між ро́сийським та українським способами висловлювання. Тому чуємо: рахунок за сетами (у великому тенісі) - я сказав-би: на захо́дах на укладах, і не в тенісі, а у відбиванці; незаслужено забуті ще такі українські назви для баскетболу та волейболу: кошиківка, сітківка…

На щастя, хоч і рідко, все-ж трапляється зустріти Українця або Українку, які дивним чином ще не втратили ні розуму ні притомности в нинішньому суспільному, - зокрема, лінґвістичному, - багні. Так, одна пані підказала мені, як називається „дельтаплан": ширяк.

Слухаємо далі: видаляє бруд (усуває); як ти з'їздив (просто їздив) - „район Мельровз"; я почала здавати кімнати студентам (винаймати) - „Кондорсе", 3я серія, УТ1, 25го березня 2001го року; вони точно не зашкодили-б (напевне не зашкодили-б: слово напевне, вимовлене з притиском, означає повну впевненість); одних саджають, інших випускають (садять (до криміналу) і звільняють) - газета „Експрес" за числа 21ше - 29те серпня 1999 р. Слово саджати належить українській мові та було зареєстроване ще словником Грінченка. Газети, які виходять у Галичині, могли-б, однак, частіше вживати синоніму „садити", „посадити" до цюпи. Для милозвучности. Те саме стосується і „Поступу" (1го - 7го березня 2001го року, стор. 9).

Далі: вони перетворились на ізгоїв (вигнанців) - фільм „Печія", 1+1, 13го січня 2004го року; проворна сорока (метка, моторна, шамка́) - казка для дітей (!) на 1й програмі радіо; з скоринкою (зі скоринкою - збіг приголосних); поздоровляємо з святом кохання (зі святом) - поширений напис на львівських маршрутках; в кінцевому рахунку (підсумку) - депутат Щербак; боляче відразилося на житті (відбилось); безкінечна історія (нескінченна,