краватки, качелями замість гойдалки, - і чиї галицькі нащадки, надія нації, катаються на качелях чи каруселі замість просто гойдатися або крутитися. Часом навіть не знаєш, хто задає тон у капарстві: базар, університет, чи бюро чиновника-„патріота". Селюк, який тяжко гарує, привозить на „Привокзальний ринок" „різину" для перепродажу. Але-ж до нього підходить, окрім пришелепуватого рекетьора, ще й міліціонер, щоб здерти чинш, і добре бачить вивіску „різина". А хто засумнівається в інтеліґентності та патріотизмі галицького міліціонера? До кав'ярні „Мрія" навпроти технічного університету заглядає виключно інтеліґентна публіка - від студента до доцента - і от ця публіка довший час з чистим сумлінням закушувала „пицою". Звернути увагу не було кому - чи, може, очі в тумані?
Львівське об'єднання „Іскра" розсилає через радіо-етер оповіщення (т. зв. рекляму) про нові лампочки (18го березня 2001го року). Звідки взялися в Галичині лампочки, коли всі нормальні галичани звикли до жарівок? Причин може бути три: 1) директор фабрики не є Українцем; 2) директор фабрики є хрунем, який або не бажає контролювати свого Інтера-реклямотворця, або не бажає утруднювати собі життя боротьбою із „загальноприйнятими" лайдацькими, як і саме суспільство, „нормами", в такому разі - пощо́ такий директор обтяжує повітря своїм зоологічним існуванням?; 3) бабця директора вдома говорила „жарівка", а вже сам директор на робочому місці висловлюється „інтеліґентно": „лампочка". Такий керівник називається простюхом. Простюх-„інтеліґент", або селюк-„інтеліґент" - не той, кому брак знань з математики чи американського низькопробного сленґу. Простюх - той, хто плює у власне гніздо. Не слід думати, що жарівка є полонізмом. Слово жар важко чимось заступити, хоча воно присутнє в обох мовах. А ось „лампа" - точно походить з латині, вже не згадуючи московську…
„Галицькі лицарі" мають улюблене заняття - робитися „винуватцями" різноманітних свят і ювілеїв. Нехитрою українською мовою скажемо простіше: призвідцями окроплених ксьондзами пиятик. Чим вища посада, тим лексика вишуканіша: якийсь Валерій Осадчий у висиланні „національної" радіокомпанії „Банкір" 11го червня 2000го року погоджується, що „закон можна прийняти з певними обмовками". Тим часом, людина, що вміє читати і писати, сказала-б: „із застереженнями".
Учень середньої школи добре знає, що у кістках людини міститься кістковий мозок. Тоді, як депутат Борис Андресюк
