Сторінка:Сінкевич Г. Огнем і мечем т. 1.djvu/52

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана


гостий з похіднями, була подібнїйша до опришків, як до служби. Великі пси на майданї шарпали ланцухами, якби хотїли ся повривати і кинути на прибувших, а по стайнях іржали конї; молоді Булиги разом з материю почали кликати на службу, видавати прикази і клясти. Серед такого гармідру війшли гостї до середини дому. Але ту доперва пан Розван Урсу, котрий, видячи з надвору убожество оселї, почав вже був жалувати, що дав ся запросити на нічлїг, здумів ся до чиста на вид сего, що побачили єго очи. Середина дому зівсїм не відповідала єго зверхному виглядови. Гостї війшли насамперед до просторих сїний, котрих стїни були майже цїлковито покриті збруєю, оружєм і скірами диких зьвірят.

В двох величезних грубах горіли деревлянні колоди і при їх яснім сьвітлї було видно богаті сїдла на конї, блискучі панцирі, нагрудники, польські і турецькі шоломи і місюрки зі срібними верхами. На противлежній стїнї висїли щити, яких вже не уживано в тих часах, коло них ратища і списи і сїчна збруя, почавши від шабель а скінчивши на кинжалах і ятаганах, котрих рукояти миготїли при блеску огню ріжними барвами, як маленькі зірки. По кутах звисали цїлі вязанки шкір з лисів, вовків, медведїв, кун і горностаїв — доказ мисливського хисту молодих князїв. Низше, вздовж стїн, дрімали на обручах яструби, соколи і великі беркути, спроваджені з далеких східних степів, а уживані до погонї за вовками.

З тих сїний перейшли гостї до великої гостинної кімнати. І ту на коминї з припічком горів яркий огонь. Ся кімната була єще богатше прибрана як сїни. Гибльовані стїни були покриті килимами, а підлога була вистелена пишними східними коврами. На серединї стояв довгий стіл на перехресних ногах, збитий з простих дошок а на нїм кришталева посуд а, золочена, або різана з ненецького шкла. По під стїнами стояли меньші столи, шафи; і полицї, а на них сепети, скринки викладані бронзом, мосяжні лїхтарі і годинники зрабовані свого часу Турками від Венециян а відтак Козаками від Турків. Цїла кімната була заложена множеством дорогоцїнних предметів, яких ужиток був самим ґаздам дуже часто незнаний. Скрізь було богацтво пере-