68.Той не втече, цей не догонить:
От тільки-тільки не вшпигне!
Зикратого мечем супонить,
Та ба! мари не підстьобне.
„Та не втечеш, — кричить, — паничу!
„Ось зараз я тебе підтичу,
„Це не в кукли з Лависей грать!...
„Тебе я швидко повінчаю,
„І воронів потішу стаю,
„Коли начнуть твій труп клювать.“
69.Мара Енеєва примчавшись
До моря, де етояв байдак,
Ні трохи не остановлявшись,
Щоб показать великий ляк, —
Стрибнула в нього, щоб спастися;
Тут без числа Турн осліпився,
Тудиж в байдак і сам стрибнув,
Щоб там з Енея поглумиться,
Убить його, мазки напиться, —
Тодіб Турн первий лицар був!
70.Тут вмиг байдак заворушився
І сам одчаливши, поплив;
А Турн скрізь бігав і храбрився
І тішивсь, то врага настиг.
Таку Юнона зливши кулю,
Перевернувшися в зозулю,
Махнула в вирій навпростець.
Турн глядь — аж він уже средь моря...
Трохи не луснув з серця, з горя,
Та мусів плить, де жив отець.
71.Юнона з Турном як шутила,
Еней про теє ні-гугу;
Бо на його туман пустила,
Що був невидим нікому
І сам нікого тож не бачив;
Но послі, як прозрів, кулачив
Рутулян і других врагів:
Убив Лутага, Лавза, Орсу,
Партену, Палму витер ворсу,
Згубив багацько ватажків.
161
