10 екльоґ і „Енеїду“, 12 книг, в яких описав пригоди Троянця, Енея, котрий після упадку Трої довго блукався по морях і суші, аж прибув до Ляціюм і дав тут початок пізніщій великій римській державі. Він хотів між иншим вивести рід Юліїв, з котрого походив цісар Авґуст від Енея. Верґілієву „Енеїду“ травестував Блюмауер на німецьке, Осипов на російське, а Котляревський на українське.
Венера — богиня краси й любови. У Греків Афродита, донька Зевеса й Діоне. Родилася з морської піни. Була жінкою Гефайста (Вулькана), матірю Марса і Енея (з Анхізом).
Верзун — постіл.
Верлянь — крикун, горлай.
Виделки — вилки.
Винник — винокур.
Вирій — місце, куди відлітають птахи на зиму.
Висікака — нахаба, задирака.
Виступці — пантофлі; попросить на виступці, показати кому двері.
Витерти ворсу — нашкодити, датися в знаки (збити пику).
Вишкварки — вишкварки, то, то остається, коли стопити сало.
Візок — гра в карти.
Волоки — обвязки до постолів.
Вомпити — вагатися, непевним бути (польське wątpié).
Волосожар — констеляція плєяд.
Галанці — вузенькі штани.
Галити — підганяти когось, наглити.
Ганнімед — син Троса й Калірої. Орел Зевеса пірвав його на Олімп, де він був підчашим.
Ганус — анис, аниж.
191
