Сторінка:Твори Котляревського. Том 1 (1922).djvu/222

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана


Потанці  —  страва: сухарики до горячої юшки, або медяної сити.

Потебенька (од Потебня)  —  прилад до сідла.

Потилишник  —  удар по потилиці.

Починок  —  повне веретено напрядених ниток.

Прасунок лихий  —  лиха година (фрасунок).

Пріям  —  король Трої, батько Париса і Гектора.

Придзиґльованка  —  вертка жінка (кокетка).

Притаманний  —  справжній, дійсний.

Прозерпина (Перзефона)  —  донька Зевеса, котру Плютон пірвав. Була його жінкою в підземному світі.

Прометей  —  син Япета, вкрав богам огонь, за те був прикутий до скали і кождого дня виривав йому орел печінку, яка за ніч знова відростала. Геракль його освободив.

Прочане  —  ті, що йдуть на прощу.

Прочвара  —  почвара, страхіття, мара.

Прочуняться  —  просвіжитись.

Прудитися  —  нужу бити.

Прудко (prędko)  —  скоро.

Пудофет  —  нескорий, важкий на роботу.

Пуздерок  —  дорогий погребень.

Путивочка  —  яблуко. Парис, син троянського царя Пріяма, дав Венері, як найкращій між богинями, яблуко, і тим призвів до грецько-троянської війни.

Путо (лат.)  —  думаю.

Путра  —  страва, з ячменю з солодом.

Р.

Ралець  —  дарунок; ходити на ралець  —  ходити з поклоном.

Рачки  —  на чотирьох, себ-то лазити на руках й ногах.

Рекс (лат.)  —  король.

Рим  —  над рікою Тибер, столиця колишньої римської держави і теперішнього королівства Італії.

Римар (стар. нім. сл. Riemer)  —  сідельник.

200