Цю сторінку схвалено
56.
В кінцї греблї шумлять верби,
Що я насадила:
Нема того козаченька,
Що я полюбила.
Ой не має козаченька, —
Поїхав за Десну:
Рости, рости, дївчинонько,
На другую весну!
Росла, росла дївчинонька,
Тай на порі стала:
Ждала, ждала козаченька,
Тай плакати стала.
Ой не плачте, карі очи!
Така ваша доля:
Полюбила козаченька,
При місяцю стоя.
Зелененькі огірочки,
Жовтенькі цвіточки, —
Нема мого миленького,
Плачуть карі очки!
Болять, болять мої очи,
Серденько понило:
Не бачу я миленького, —
І дїло не миле…
57.
|
Гомін, гомін по долинї, |
