Цю сторінку схвалено
Дитинонько моя люба!
Як го не пускати?
Коли він ся просить,
Коли він ся стелить,
Хмелем коло двора,
Барвінком коло стола,
Соколом за столом.
5.
(Сиротинська).
Княгинї матїночка
Вперед Бога стоїть,
На охрест руки держить
У Бога просить:
Спусти мене Боже!
Над село хмарою,
А в село дрібним дощем,
Ясним сонцем, віконцем,
Найже я ся подивлю,
Як красно дитя убрано?
Убрано як панятко,
Посаджено як сиротятко.
6.
Сїяла княгинонька долю,
Стоячи над водою:
Плини доле з водою,
Я поплину з тобою.
Там ми си спочинемо,
Тай листи попишемо,
До мати пішлемо:
Най-же мама знає,
Що мене малу дає,
Не навчивши мене
Всякої роботи:
Научать мене люди,
Тодї мамі жаль буде.
