Сторінка:Український співаник (1918).djvu/45

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана
— 45 —
11.

Ой з-за гори, з-за лимана
Вітер повіває,
Кругом Січі запорозькій
Москаль облягає.

Обляг Москаль Січу,
Таборами стали,
Вони свого Генерала
Три дні дожидали.

Шатнули ся по курінях
Запасу шукати,
А моськовська вся старшина
Церкви обдирати.

Та беруть срібло, беруть золото,
Ще й воскові свічі,
Зостаєть ся пан кошовий
З писарями в Січи.

“Ой устань Харку, устань батьку,
Просять же нас люде,
Як станемо на границі,
По прежньому буде.

Як вийдемо на границю,
Та впросим царицю,
Щоб оддала степи вільні
По прежню границю”.

—“Та не на те я, вражі сини,-
Москаля зібрала,
Щоб степ добрий, край веселий,
Назад завертала”.

“Ой устань Харку, устань батьку,
Щож ми наробили,