Сторінка:Український співаник (1918).djvu/55

Ой поїхав в московщину
Тай там десь загинув…
Свою милу Україну
На віки покинув.

Казав собі насипати
Високу могилу,
Казав собі посадити
В головах калину;

Будуть пташки прилітати
Калиночку їсти,
Будуть менї приносити
З України вісти.

 

6.

 

Ой запив козак, запив,
Ой та запив, загуляв ся,
А його кінь вороний
Та на стайнї застояв ся.

“Ох і коню-ж мій, коню,
Та ти, коню вороненький,
Та коню-ж мій вороненький,
Товаришу мій вірненький!

Ой порадь мене коню,
Де ми будем ніч ночувати —
Де ми будем ніч ночувати.
Хто нам буде постіль слати”;

— “Переночуєм нічку
У вишневому садочку,
Переночуєм другу
У темненькому лугу.
Переночуєм третю
В чистім степу, при дорозї,
Та на лютому морозї.