Сторінка:Український співаник (1918).djvu/87

Подиви ся, дївчинонько,
Який я моторний!
Який я моторний!
І в кого я вдав ся!
Хиба даси копу гроший,
Щоб поженихав ся!”
— „По дорозї галка,
По дорозї чорна, —
Подиви ся-ж козаченьку,
Яка-ж я моторна!
Яка-ж я моторна,
Гнучка, чорнобрива, —
Як побачиш то заплачеш,
Що я вередлива!”

 

16.

 

Нащо менї чорнї брови,
Нащо карі очи,
Нащо лїта молодїї,
Веселї, дївочі?

 Лїта мої молодїї
 Марно пропадають:
 Очи плачуть, чорні брови
 Од вітру линяють;

Серце вяне, нудить світом,
Як пташка без волї:
Нащож менї краса моя
Коли нема долї?…

 

17.

 

Ой одна я, одна,
Як билинонька в полї,
Та не дасть менї Бог
Анї щастя нї долї.

 Тльки дав менї Бог
 Красу, карії очи —