Сторінка:Український співаник (1918).djvu/92

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено


 Ой! жаль серцю буде,
 Возьмуть чужі люди,
 Моя вже не буде.
 Недоле моя.

Один веде за рученьку, другий за рукав,
Третий стоїть, серце болить, любив та не взяв.
 Ой! жаль серцю буде,
 Возьмуть чужі люди,
 Моя вже не буде.
 Недоле моя.

 
4.
 

Сонце низенько, вечір близенько,
Вийди до мене моє серденько!
Ой вийди, вийди, та не бари ся,
Моє серденько розвеселить ся!

Через річеньку, через болото,
Подай рученьку моє золото!
Через річеньку, через биструю,
Подай рученьку, подай другую.

Подай рученьку, подай і другу,
Я к'тобі серденько і сам прибуду.
Ой там криниця під перелазом,
Вийдемо серденько обоє разом.

Ой вийди, вийди, серденько Галю,
Серденько, рибонько, дорогий кришталю!
Ой вийди, вийди, не бійсь морозу,
Я твої ніженьки в шапочку вложу.

 
5.
 

“Дївчино моя напій ми коня!”
“Не напою, бо ся бою, бом ще не твоя.