водів корму. Спосіб Фрея був оголошений в 1885 р. Процеси, що відбуваються у силосі, Фрей поділяв на процеси, так би сказати, внутрішні, що відбуваються в самих клітинах закладених до силосу рослин, і процеси — зовнішні, що повстають внаслідок життя і діяльности мікроорганізмів. Клітини закладених до силосу рослин перший час ще живуть і, поглинюючи кисень повітря, виділюють вуглекислину, при чім крохмаль перетворюється в цукор. Коли весь кисень повітря, що є в силосі, буде поглинений, то клітини ще деякий час живуть в оточенні вуглекислини, перетворюючи цукор в спирт, але скоро за тим завмирають. На цім кінчається їхня праця. Далі, на думку Фрея, починається праця мікроорганізмів, внаслідок якої повстають всі дальші зміни. Отже, для того, щоб одержати «солодкий силос», на думку Фрея, треба було зупинити процеси, що відбуваються в силосі, в той мент, коли клітини рослин перетворили певну частину крохмалю в цукор, і запобігти дальшому ходові процесів, що викликаються мікробами. Для цього Фрей вважав необхідним якнайшвидче підвищити температуру в силосі до 50° Ц., бо вважав, що ця температура вбиває всіх мікробів, які могли б викликати квашення корму і можливі зміни в нім. Для швидкого піднесення температури до 50° Ц Фрей радив заповнювати силос не враз, а верствами. Насипавши на дно силосу шар корму в 1–1,5 аршини завтовшки, (в залежності від щільности злягання корму) ждуть, поки в цій пухкій верстві корму, внаслідок процесів окислення, шо відбуваються зазначеною вже працею живих клітин в присутності повітря, підійметься температура до 50° Ц. До цього треба добу, дві часу. Тоді корм утоптують, витискуючи рештку повітря, припиняють, на думку Фрея, всі процеси квашення в цій верстві корму і насипають зверху новий шар корму. Коли в цім шарі корму температура підійметься до 50° Ц., його знов утоптують і т. д., аж поки не наповнять всього силосу. Закладені цим способом силоси одержувалися цілком задовольняючої якости, одначе пояснення Фреєм ходу процесів, що тут відбуваються, цілком хибне. Річ в тім, що при 50° Ц., як то було з'ясовано дальшими працями, знаходять сприятливі умови для своєї діяльности деякі відмінки бактерій молошно-кислого квашення, а молошно-кислі бактерії взагалі є єдиним відмінком бактерій, які обумовлюють одержання найліпшого силосу, що докладніше з'ясується далі.
Отже, для одержання доброго «солодкого» силосу Фрей вважав необхідною присутність значної кількости повітря для уможливлення праці живих рослинних клітин по перетворенню крохмалю в цукор, і для досягнення цього радив на добу–дві накладати корми до силосу пухким шаром, а пізніше, коли температура в силосі підіймалася (через добу–дві) до 50° Ц., Фрей радив утоптувати цей пухкий шар корму, щоб припинити, на його думку, можливість дальших шкідливих процесів.
На цих самих принципах — присутності певної кількости повітря і підвищенні температури від 40° до 55° Ц. — розвинулася дальша практика одержання доброго силосу, лише ці умови одер-
