їзд через Україну большевицьких військ для повалення місцевої Донської влади, українська влада не могла, бо це суперечило засадам самоопреділення народів і країв та бажанню зберігти невтралітет.
3) Поширення території Української Народної Республики прилученням до неї українських ґуберній, яких не прилучив Російський Тимчасовий Уряд, сталося не самочинно, як дорікав Сталін, а на підставі постанов ґуберніяльних селянських зїздів Катеринославщини, Харківщини, Херсонщини, а також Харківської та Одеської Ради Робітничих і Солдатських Депутатів.9
4) Розброєння московських большевицьких частин у Київі сталося, коли українська влада дістала певні відомости, що московські большевицькі війська готуються до повалення Української Народньої Республики.
Тепер про це свідчать і большевицькі джерела. Один із орґанізаторів того большевицького перевороту І. Пуке в книжці »Военно-Рев. Комитет и Октябрское возстание« заявляє:
„24. XI. — Воєнно-Рев. Комітет приказав Київському Обласному Комітетові большевиків негайно підготовитися до збройного повстання проти Центральної Ради, при чому вважав необхідним підготовити до пересунення у Київ на підмогу Комітетові 2-го ґвардейського корпусу. На засіданні полкових комісарів з представниками партосередків військових частин, що відбулося в Броварах, ухвалено протягом 3-х ближчих днів привести всі військові відділи Військ. Рев. Комітету в повне боєве поготівля“10.
Та саме за кілька годин до повстання українська влада розброїла московські військові частини, які мали повстання перевести. Той самий орґанізатор большевицького московського повстання І. Пуке в книжці »Октябрь 1917 г. в Киеве« про це розповідає так:
