„Я умовився з Т. Крилєнком щодо вислання до мойого розпорядження в Харків відділів з фронту. Позерн обіцяв при тім дати піхотну дивізію, дивізію легкої гірської і тяжкої артилєрії, а також помічні відділи“.
Ні тут, ні в цілій книжці цього начального команданта московських військ проти України, не згадується ані словом про те, що хочби якийсь малий відділ українських селян чи робітників виступив був за совітами, а проти Української Народньої Республики.
Про це можуть свідчити і дальші виїмки большевицьких документів.
Про цей бій пише Антонов так:
„Бій за Крути тягнувся цілий день і закінчився 30 січня програною військ Ради (Української).
Муравйов повідомляв про цей бій мене і Совнарком: „По дводневнім бою перша революційна армія Єґорова при піддержці другої армії Берзіна коло залізничної стації Крути розбила контрреволюційні(!) війська Ради під проводом самого Петлюри. Петроградська червона ґвардія, Виборжська і Московська ґвардія винесли майже самі-одні весь бій на своїх плечах“28.
Отже військо з Виборґа, Москви, Петрограду, йде на Київ. Ані один український відділ не йде за совітами. Цьому московському військові під Крутами протиставила українська соціялістична молодь під проводом Олелька Поповича, члена орґанізації УПСР у Києві.
Крути це найкраща картина з визвольних змагань і геройської боротьби української соціялістичної молоді за самостійність України.
Проти України йшла в першу чергу і майже виключно стара реґулярна царська армія під ко-
