мандою московських большевицьких комісарів. Ось їх власне свідоцтво:
„Ви знаєте — звертається Муравйов до Антонова — що означають реґулярні війська в теперішній час. Вони страшенно дискредитують совітську владу, а тому, прошу Вас, пришліть мені або Петроградську або Московську Червону гвардію. Обовязково чекаю на зміну Червону гвардію, інакше я не впораюсь з тими силами, що їх маю, з міліоновим містом. Отже проситиму сили ще з Петрограду та Москви…
Московська армія мала приказ на Україні нищити всіх свідомих Українців. Міста бомбардовано артилєрією так, як це водиться лише у ворожім краю. І саме тому, що розпалювано бандитські кровожадні інстинкти в цих військах, то в них не було великої охоти класти свої голови за мнимі совіти на Україні. Вони воліли грабувати й чинити всякі насильства, чим провадити правильну війну. Ось пару виїмків з большевицьких документів:
»(Приказ Муравйова) командантові армії І. Еґорову. Сьогодня скріпити канонаду, громити безпощадно місто, головним чином Лукіянівку з київської стації… Коли салдати 11 полка будуть поступати трусливо, то скажіть Стеценкові, щоб він їх підігнав зі заду шрапнелями…«29.
Зрештою наказ ч. 9 команданта армії Муравйова: »…Військам обох армій, армій Єгорова і Берзіна А. приказую безпощадно знищити в Києві всіх офіцирів і юнкерів, гайдамаків, монархістів, і всіх ворогів революції… «30.
Як виконувано подібні накази, на Україні і хто переважно був їх жертвою, можна бачити із такого факту, що його подає Лапчинський:
