Перейти до вмісту

Сторінка:Як совітська Москва звоювала Україну?.pdf/43

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

визволителя, як про це говорять большевицькі аґенти?

Отож навіть большевицькі документи мусять признати, що місцеве робітництво на Україні ставилося до московської совітської окупації явно ворожо. Місцеве робітництво піддержувало Українську Народню Республику й здобутки української революції, а про »совітську революцію« ані слухати не хотіло. Більшість місцевого робітництва не хотіла московських большевицьких визволителів; навіть робітничі »совіти« на Україні (ради) — але — дійсні, а не фальшовані большевицьким способом — не хотіли мати нічого спільного зі совітською московською армією, що йшла війною проти України. Тільки мала меншість націоналістично і шовіністично настроєного московського робітництва на Україні і частина жидівського пролєтаріяту йшла за кровожадною і грабіжницькою демаґоґією большевицьких комісарів у Москві. Величезна більшість пролєтаріяту України була рішучо проти совітсько-московської окупації. Про це свідчать такі большевицькі документи:

Командант московської армії проти України Муравйов у письмі до начального команданта Антонова заявляє дослівно:

Місцеві совіти і пролєтаріят не хотять боронити революції (большевицької!), своєї власної влади (большевицької) і перешкаджають другим її боронити, чого живий приклад — Одеса“45.

Всеукраїнський Центральний Комітет Професійних Робітничих Союзів видав був проти московської большевицької окупації таку відозву:

Робітники! Боротьба „Профсоюзів“ за права і добробут робітників не досягла своєї мети. З кожним днем ми позбуваємося своїх позицій. І зараз опинились ми голі, босі, без праці, без жадних прав, без віри в краще майбутнє.