Твори (Франко, 1956–1962)/18/Голос, що кличе в пустині
| ◀ Закон над закони | Твори в 20 томах Том XVIII Голос, що кличе в пустині (Адам Асник) пер.: Іван Франко |
Приходиш до мене ▶ |
|
I. Голос, що кличе в пустині
Інколи з бурею враз проривається
В уха юрбі безупинній
І вожакам, що брехні покланяються,
Голос, що кличе в пустині.
Цей та той кинеться з жахом наповнений,
Збридне м'яке йому ложе,
І затремтить, мов убивник ізловлений, —
Та зрозуміти не може.
І замирає неясний нікому
Голос, що кличе в пустині, —
Знов спить злочинець, на ліжку м'якому,
Але покути не діє й до нині.