Твори (Франко, 1956–1962)/4/Уваги (книга I)
| ◀ Вівчар | Твори в 20 томах Том IV Уваги (Ів. Лизанівський) |
Герой по-неволі ▶ |
|
Копальні нафти і земного воску находяться в Галичині і головним тереном їхнього добування є галицьке Підкарпаття з головними центрами Борислав і Тустановичі. Добича галицької нафти займає в світовій продукції нафти третє місце. (В 1911 році добуто 17,5 мільйонів сотнарів). Земний віск лише в Галичині добувається в великій кількості. Головним центром був до недавна Борислав, де вже в 1885 р. добуто 123.000 сотнарів земного воску, цього досить рідкого, а цінного мінералу. Але грабіжницьке добування воску довело до того, що в 1911 р. Борислав разом з другими меншими підкарпатськими копальнями (як Дзвиняч, Старуня, Трускавець) дав лише 19.400 сотнарів земного воску. Добича нафти і земного воску почалася при кінці 60-их і на початку 70-их років минулого століття. Першим, і дотепер ні з ким незрівняним, співцем того періоду, що майстерно малює цю епоху хижацької господарки, є Іван Франко.
1) На роботі, — друкувалося в „Друзі“ 1877 р. Під спільним заголовком „Борислав, картини з життя підгірського народу“, що друкувалися в чч. 1—6 „Друга“, поміщені такі оповідання: „Ріпник“ „На роботі“, „Навернений грішник“. Цього ж року вийшли ці оповідання і окремими книжечками під заг. „Іван Франко: Письма II. Борислав. Картини з життя підгірського народу“. Передрук з „Друга“ (зміст: Вступне слово. I. Ріпник. II. На роботі). „На роботі“ — не передрукував Франко ні в одній зі своїх пізніших збірок, через те оповідання це майже невідоме. Передруковується зі збірки: „Іван Франко: Письма II. Борислав“.
2) Ріпник — друкувалося в „Друзі“ 1877 року. Оповідання це входило в такі збірки оповідань Франка: „Письма II. Борислав“, вид. 1877 р.; значно перероблене друкувалося в збірці „Полуйка і інші бориславські оповідання“, Львів 1899 (зміст: Полуйка, Ріпник, Вівчар) і Іван Франко: Бориславські оповідання, Київ 1905 вид. „Віку“ (зміст: Ріпник, Навернений грішник, Яць Зелепуга, Полуйка, Вівчар). Передруковується зі збірки „Полуйка і інші бориславські оповідання“.
3) Навернений грішник, — оповідання це належить також до перших бориславських оповідань Франка. Друкувалося в „Друзі“ 1877 р., звідки передруком вийшло окремою книжечкою 1877 р. як „Письма т. III“, але без заголовної картки. Увійшло в збірку: „Бориславські оповідання“ Київ 1905, звідки й передруковується.
4) Яць Зелепуга, — друкувалося в „Зорі“ 1887 року під заг. „Яць Зелепуга. Образок з бориславського життя“. Цього ж року друкувалося „Яць Зелепуга“ по-польськи в „Kurjeri Lwowskiemu“ під заг: „Jac Zelepuha“ (powieść). 1890 року в „Київській Старині“ під псевдонімом „Мирон“ друкувався переклад на російську мову під заг: „Миллионер. (Картинка из галицкой жизни)“. Увійшло це оповідання і в збірку „Бориславські оповідання“ (Київ 1905 вид. „Вік“), звідки й передруковується.
5) Задля празника, — вперше було друковане по-польськи під заг.: „Uroczystość“. Nowela. Kalendarz Robotniczy na rok 1892. По-українськи друкувалося в збірці оповідань „Батьківщина і инші оповідання“ (Київ 1911 р.), звідки й передруковується.6) Полуйка, — під псевдонімом „Мирон“ друкувалося в „Київській Старині“ 1899 року („Полуйка“ оповідання старого ріпника]. Цього ж року вийшла окрема збірка під заг. „Полуйка і інші бориславські оповідання“ (Львів 1899. Зміст: Полуйка, Ріпник, Вівчар). Увійшло це оповідання в збірку „Бориславські оповідання (Київ 1905). Передруковується із „Полуйка і ін. бориславські оповідання“ (Львів 1899).
7) Вівчар, — друкувалося в збірці „Полуйка і інші бориславські оповідання“ 1899 року, звідки й передруковується. Було поміщене також в збірці „Бориславські оповідання“ (Київ 1905).
Іван Лизанівський.