Перейти до вмісту

Твори (Франко, 1956–1962)/8/Пригоди Дон Кіхота/VI

Матеріал з Вікіджерел
Твори в 20 томах
Том VIII

Іван Франко
Пригоди Дон Кіхота
VI
Нью-Йорк: Видавниче товариство «Книгоспілка», 1958
VI
 

Так „прип'явши душу к тілу“,
Встав наш лицар покріпле́ний,
Корчмаря узяв за руку
І до стайні з ним пішов.

Там нараз беркиць у мерву,
Перед корчмарем прикляк,
Ще й низенько поклонився
І йому ось так сказав:

„Славний пане каштеляне!
Тут клячатиму й не встану,
Поки згодитесь мені
Те зробить, чого попро́шу!“


Спудився корчмар, та був він
Хитрий і бувалий в світі,
То й доміркувався зараз,
Що у лицаря, мабуть,

В голові нема всіх дома.
„Встаньте, лицарю! — промовив. —
Що лиш треба вам, усе те
Я вчинить для вас готов“.

„Бачите, — сказав наш лицар, —
Власна воля й обов'язок
Звуть мене у світ широкий
На пригоди й боротьбу.

„Блудним лицарем зробитись
Я задумав, поражати
Всю нечисту, вражу силу
І невинність боронить.

„Та біда, що я ще досі
Не прийнятий в стан лицарський, —
Так ви завтра, ясний пане,
В лицарі мене побийте!

„По лицарському звичаю
Я цю ніч продержу варту:
В вашій замковій каплиці
Буду зброї пильнувать.

„Завтра ж рано милость ваша
Звольте за́конні удари
Дать мені й благословити
На той славний шлях мене!“

„Ну, — корчмар подумав, — буде
Нам на цюю ніч забава!“

Та наголос рік поважно:
„Лицарю, хай буде й так!

„Думку вашу похваляю.
Сам я за́молоду також
В світ ходив пригод шукати
І келі́шками дзвонить.

„Жаль лише, що в мо́їм замку
Поки що нема каплиці,
Але можна й край керниці
Зброї вам допильнувать.

„А тепер скажіть, мій пане,
Маєте ви дещо грошей?“
„Ані дудка! — мовив лицар. —
В жадних книгах я ніде

„Не читав, аби лицарство
Мало хоч би гріш при со́бі“.
„Ну, це помилка, мій пане, —
Відказав йому корчмар. —

„Може, в книгах там про сеє
Не писали, та це певно,
Що блукаюче лицарство
В світ не гналось без дрібних.

„Певно й те, що не пускалось
І без чистої сорочки, —
Як не лицар сам, то джура
Мав при со̀бі все, що слід.

„І бальзам на рани також
Мусили при со́бі мати,
Бо у битвах, у пустинях
Де цирулика візьмеш?


„Все те, лицарю мій любий,
Мусите ви роздобути;
А тепер знімайте зброю
І до рана стережіть!“