ЕЛЬДОРАДО.
Десь далеко єсть країна
Пишна, вільна, щастям горда,
Кожний там живе щасливо —
Держиморда, держиморда.
В тій країнї люблють волю,
Всяк її шука по змозї,
І про неї розмовляє —
У острозї, у острозї.
Там усяк говорить правду
Непідкупними устами,
Там за правду щира дяка —
Батогами, батогами.
Там неправдї та злочинству
Не вважають і на волос,
Там злочинних зараз лають —
Та не в голос, та не в голос.
Там уряд „блюдить“ закони,
Дба про всїх, немов про рідних,
За провинности-ж карає —
Тільки бідних, тільки бідних.
Суд там скорий: як ти винен,
То зашлють „без проволочки“,
А не винен, то й відпустять —
Без сорочки, без сорочки.
В тій країнї всякий може
По заслузї шани ждати:
Там на те хрести й медалї —
Для богатих, для богатих.
Там тверезість у повазї,
Видно скрізь тверезу спілку,
Всї там пють самую воду -
Та горілку, та горілку.
Там всї люди роботящі,
Там на рівнї з мужиками
Всї пани працюють щиро —
Язиками, язиками.
Там велика воля слову:
Кожний пише все, що знає,
А цензура лїберальна —
Все черкає, все черкає.
Там письменникам за працю
Сам уряд складає дяку
І з тріумфом їх провадить —
В Сібіраку, в Сібіраку.
Там говорять по французьки
Не то значні, а й лакеї,
І пани всї мови знають —
Крім своєї, крім своєї.
Там зібрались всї народи:
Москалї, „Хахли“, Поляки,
І живуть вони так дружно —
Як собаки, як собаки.
Там живе племін усяких
Престрашенна мішанина,
І за те той край зоветь ся —
Русь єдина, Русь єдина…
3 сїчня 1886.
|
