Українї/Ранок
◀ Акростих | Українї Ранок |
Ельдорадо ▶ |
|
РАНОК.
Зорі меркнуть і гаснуть; хмарки у вогнї;
Біла пара в лугах розлягаєть ся;
По блискучій водї, по густій лозинї
Червоняста зоря розливаєть ся.
Тиша, безлюдь навкруг. Очерет наче спить;
Ледви мрієть ся стежка росяная;
Кущ зачепиш плечем, і на вид тобі в мить
З листя присне водиця срібляная.
Зворушив ся вітрець, воду зморшками вкрив,
Прошуміли качки й геть полинули.
Десь далеко-далеко дзвінок зазвенїв…
У наметах рибалки прокинулись,
З кіля невід зняли, в човни весла несуть…
А на сходї горить — розгараєть ся…
Пташки сонечка ждуть, пташки пісню ведуть,
І стоїть собі гай, усьміхаєть ся.
Ось і сонце встає, понад полем блищить,
Десь за морем ночівлю покинуло,
На лани, на луги, на верхівля рокит
Течією блискучою ринуло.
Йде за плугом орач, пісню тягне йдучи, —
По сназї йому все обважливе…
Не боли ти душе! від турботи спочинь!
Здраствуй, ранок, та сонце вродливе!
Друковано: »Зоря«, 1886, стор. 227.
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/ad/%D0%9E%D1%80%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82_%D0%B7_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3_%D0%BD%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%BC_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE-%D1%80%D1%83%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%87%D0%BE%D1%97_%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D0%BA%D0%B8_-_040.jpg/40px-%D0%9E%D1%80%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82_%D0%B7_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3_%D0%BD%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%BC_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE-%D1%80%D1%83%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%87%D0%BE%D1%97_%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D0%BA%D0%B8_-_040.jpg)