Хуторна поэзія/Ода с Тарасовоі Гори
◀ До рідного Народу | Хуторна поэзія Ода́ с Тара́совоі Гори́ |
Варияція первоі Давидовоі Псальми ▶ |
|
Тілько я мов окаянний
И день и ніч плачу
На роспуттях велелюдних,
И ніхто не бачить.
И не бачить и не знае…
Оглухли, не чують,
Кайданами міняюцця,
Правдою торгують.
Шевченко.
А я юродивий на твоіх руінах
Марно слёзи трачу. Заснула Вкраіна?
Буръяном укрилась, цвіллю зацвіла,
В калюжі, в болоті серце прогноіла
И в дупло холодне гадюк напустила.
Шевченко.
Чого ж ви чванитеся, ви,
Сини сердешноі Украйни?
Що добре ходите в ярмі,
Ще лучче, ніж батьки ходили?
Шевченко.
Чого́ ви, земляки́, так но́ситесь зо мно́ю, А ви ж, земля́ченьки, хто ви такі́, скажі́те Шука́тиму душі́ у Ту́рчина одра́ди: |