Перейти до вмісту

20-40-ві роки в українській літературі (1922)/Петро Гулак-Артемовський/Пан

Матеріал з Вікіджерел
20-40-ві роки в українській літературі
під ред. Олександра Дорошкевича

Петро Гулак-Артемовський
Пан
(Петро Гулак-Артемовський)
• Інші версії цієї роботи див. Пан Київ: Державне видавництво України, 1922
 

Якийсь десь пан ясновельможний,
І гордий, і заможний,
(А може був то й лях),
Як раз утрапив на свій шлях
 У пекло, до Плутона[1].
Не вспів одважить ще й поклона,
 Як тут спитав його Еак:[2]
— „Ну, на тім світі, що ти, як:
 Чим був ти, де родився?
 Як жив і чим живився?
 Ти перед нами не гріши.
 Кажи лиш правду, не бреши!“
 Пан глянув: перед ним мужик!
А пан наш не привик,
 Щоб так мужик з ним об'яснявся.
— „Я із польськего єстем паньства,“
Вельможний зизом відпові́дав:
— „До півдня спав, до півночі обідав.
 Був властним паном на Волині“.

— „За цеє тобі пасти свині!“
 Еак так пану присудив
 І вельми цим Плутонові вгодив

 

 
Якби і в нас таким судом судили,

Багацько-б свинопасів наробили!

Примітки. З підписом Гулака-Артемовського або з одним з його криптонімів ця байка невідома, отже немає певности, що належить вона авторові „Пана та Собаки“.

 

——————

  1. Плутон, по античній мітології, бог пекла.
  2. Еак — син Зевса; після смерти став одним із трьох суддів підземного царства.