Сторінка:Грінченко Б. Словник української мови. Том I. А-Ж. 1937.djvu/122

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Бра́тія, тії, ж. Братия. Ігумену діло, а братії зась. Ном. № 1004.

Бра́тка, ки, ж. 1) Взятка (в карточ. игре). По віщо ти зняв? — По туза. — Ну, ото й гаразд: є вже братка. Лубен. у. 2) Мн. Раст. Иван-да-Марья, Viola tricolor. Чуб. I. 82. Литин. у. Канев. у.

Братки́, кі́в, м. мн. Щипцы для углей.

Братко́, ка́, м. 1) Ум. от брат. Грин. III. 307. ЗОЮР. I. 72. Да накажу свойму милому хоть рідним братком. Грин. III. 166. Мн. ч. Братки́ и братко́ве. Промовив до всіх монархів: «Мої браття (браткове), я би-м хотів стару віру зоставити, а іншу прияти. Гн. I. 183. 2) Мн. братки́: а) род хлебного печенья? Чого то з сього святого хліба не зробиш? Усячину: діда, братки… каленика. О. 1861. Кух. XI. 27; б) раст. = Братік 2. Борз. у.

Бра́тній, я, є. Братний, братнин. З думки мені не йде братня біда. МВ. В братніх (чоботах) не бував, бо без пришов і халяв. Чуб. V. 1126.

I. Братова́, во́ї, ж. Жена брата. «Діверю мій, пожалуй мене, як твій брат буде бити мене!» — Братова моя, того не вчиню, як мій брат буде бити, я й двері зачиню. Чуб. V. 1096.

II. Братова́, ви́, ж. соб. Дружная компания. Братова зібралась та й гуляють. Черк. у. Братовою зібралися собі та й гуляють. Черк. у.

Братовби́вство, ва, с. Братоубийство.

Братовби́вця, ці, об. Братоубийца.

Братовби́вчий, а, е. Братоубийственный.

Братови́зна, ни, ж. Наследство после брата.

Брато́к, тка́, м. 1) Ум. от брат. 2) — лісови́й. Раст. Viola sylvestris Lam. ЗЮЗО. I. 141.

Братолю́бний, а, е. Братолюбивый. Братолюбний подвиг. К. (О. 1862. III. 23).

Братолю́бність, ності, ж. Братолюбие, любовь к ближнему.

Братолю́бно, нар. Братолюбиво. Людям треба жити братолюбно. Миус. окр.

Братолю́б'я, б'я, с. Братолюбие.

Бра́тонько, ка, м. Ум. от брат.

Брато́чок, чка, м. Ум. от брат.

Бра́тство, ва, с. 1) Братство. Добре братство краще за багатство. Посл. 2) Духовное общество, церковное братство. О. 1862. IX. 47. Тут ще пішов і братчиків Кирик загодити, щоб братчики ізвеліли на братство дзвонити. ЗОЮР. II. 90.

Бра́тський, а, е. Братский.

Бра́ття, тя, с. соб. Братья. К. Псал. 77. Браття любе, браття миле! АД. I. 114.

Брату́га, ги, м. = Братуха. О. 1862. IV. 74.

Брату́нин, брату́син, на, не. Принадлежащий братцу.

Брату́нок, нка, м. = Братанич. Вх. Лем. 394.

Брату́ньо, ня, брату́сь, ся́, м. Ласк. от брат. Їж, братуню, покіль сестра перед очима. О. 1862. VIII. 17.

Брату́ха, хи, м. Увелич. и ласкат. от брат. Був їй братуха в других. О. 1862. II. 59. Не псуй шкури, мій братухо! Чуб. V. 1173.

Бра́тчик, ка, м. 1) Брат. Братчику мій любий, вечеряй ти з нами. Федьк. I. 13. Було там багато нашого братчика. 2) Член братства (церковного и пр.) Чуб. III. 28. О. 1861. XI. Св. 68. О. 1862. IX. 47. 3) Член Січі. Понаходило таки чимало братчиків-січовиків. Стор. МПр. 60. 4) Мн. Раст. Melampyrum nemorosum. Вх. Пч. II. 33. См. Братік, братко, брат. 5) Бра́тчик і сестри́чка. Раст. Viola tricolor. Вх. Пч. II. 37.

Бра́ха, хи, об. Берущий, берущая. Будеш даха, будеш і браха. Черниг. у.

Браца́р, ра́, м. Обшлаг рукава сорочки. Шух. I. 153, 160, 161.

Бра́чка, ки, ж. 1) Ухват. Козел. у. 2) Требование на продукт, покупание. Добре торгуєте грушами? — Кий біс! Така брачка, що вдруге вже не привеземо, — купують мало. Верхнеднепр. у. (Залюбовск.).

Брачки́й, а, е. Любящий брать, взяточник. У нас піп брачкий, за хрестини править по п'ять карбованців. Валков. у.

Бре и брей, меж. Припев в песнях, без особого значения, заимствованный из сербского языка и встречающийся вместе с таким же восклицанием море. Ходить турчин по риночку. Гей, море бре! АД. I. 275. Ходить сербин по базарі. Брей море, брей! Та торгує дівчиноньку. Брей море, брей! АД. I. 279.